Отримати від держави обіцяну земельну ділянку чи житло можуть далеко не всі учасники АТО, які насправді їх потребують. Якщо землю в області зі скрипом, скандалами та суперечками таки виділяють, то закупівля житла залишається проблемним питанням.
Торік область отримала 14,5 млн грн на квартири для атовців – вистачило для 22 сімей. А тільки у Рівному потребує покращення житлових умов понад півтори сотні бійців. Вирішення проблеми знайшли у Гощанському районі, але законодавство посприяти бійцям… забороняє.
У центрі Симонова, одному з найбільших сіл Гощанського району, неподалік ставка та лугу стоїть двоповерхова закинута будівля – колишня школа та колгоспна бібліотека.
Коли місцевий колгосп розпався, будівлю забрала у власність сільська рада. Спершу добротну споруду, відремонтовану капітально наприкінці 90-х, депутати збиралися продати, але у 2015-му, коли із АТО почали повертатися перші бійці, плани на неї змінили.
- Маємо 23 учасників АТО, - розповідає симонівська сільська голова Ніна Ткачук. – У 2015 році вони почали писати заяви на отримання земельних ділянок у Симонові, проте оскільки ми не мали генерального плану території, виділяти землю не могли. А п’ятеро бійців потребували покращення житлових умов.
З депутатами на сесії порадилися і вирішили, що було б непогано передати їм під квартири будівлю колишньої бібліотеки. Вона має понад 400 м.кв. площі, тобто на кожного бійця була б квартира по 80-90 «квадратів».
Ми почали виробляти документи, але передати будинок бійцям досі не змогли. Бо відповідно до законодавства реконструювати його у житловий будинок повинні за бюджетні кошти. А сума – непідйомна для сільського бюджету.
За підрахунками, на те, щоб переобладнати будівлю, потрібно 5,2 млн грн. З районного бюджету готові виділити 200 тис. грн, якщо буде фінансування з обласного, ми можемо надати 100 тис. грн з сільського. Решту ж суми, сподіваємося, вдасться отримати від області.
Ми уже написали усі потрібні звернення до обласних депутатів та Рівненської ОДА. Будівля у гарному вигляді, але боюся, що якщо вона і далі простоюватиме, то швидко зруйнується. Одна стіна від затікання води уже почала покриватися грибком.
Чотири атовці, яким хочуть виділити квартири у будівлі бібліотеки, розповідає пані Ткачук, нині тісняться з рідними. У багатьох – по кілька дітей, а мусять ділити будинок з батьками та одруженими сестрами чи братами.
Проте найбільше радів можливості отримати власне житло Руслан Євчук. Боєць з мамою винаймав хату у селі і до новосілля так і не дожив. За рік після того, як повернувся з АТО, помер.
- Мама Руслана має інвалідність другої групи, - розповідає сільська голова. – Коли прийшли до будівлі дивитися, у якій стороні чия квартира може бути, Руслан сказав, що йому байдуже, який куток. Головне – щоб на першому поверсі, аби мамі було зручно. Після його смерті ми вирішили лишити право на житло за його мамою. Куди ж їй буде подітися після втрати сина?
Генеральний план у Симонові вже виготовили, ще затвердять його на містобудівній раді і видаватимуть земельні ділянки бійцям. А ось коли вдасться виділити обіцяне житло, невідомо.
Депутат обласної ради від округу Павло Кравчук подав паралельно свій депутатський запит щодо реконструкції бібліотеки, але його розглянуть тільки на сесії 18 травня. Втім, зазначає депутат, справа далеко не у грошах.
- Навіть для обласного бюджету 5 млн грн – немала сума, тож чи виділять її, невідомо. Але ж річ у тім, що бійці готові самотужки вкласти кошти у ремонт приміщення – була б можливість, а законодавство її не дає, - зазначає пан Кравчук. – Потрібно напрацювати механізм, аби можна було передавати атовцям такі будинки. Хлопцям потрібне житло, купити всім квартири не вдасться, а натомість у селах, містах ми маємо немало будівель, які перебувають у комунальній власності і які ніхто не використовує. Їх можна було б віддати хлопцям, аби вони самотужки їх перероблювали. Це хоча б частково вирішило проблему із нестаче житла.
Ідея передати закинуту споруду бійцям – не нова. Торік атовці просили в обласної ради виділити їм недобудований будинок вчителя на території олександрійської школи-інтернату у Рівненському районі. Хотіли там за власні кошти облаштувати квартири, але на прохання районних посадовців будівлю бійцям не віддали – там вирішили зробити будинок сімейного типу.
Алла САДОВНИК.
