Ми більш-менш уявляємо собі шлях від мавпи до людини. А що з нами буде далі? Ми розніжимося, перетворимося на ельфів чи станемо схожими на космічних зелених чоловічків? А може, відростимо хвіст і повернемося на дерево? На тему подальшої еволюції людини — розмова з антропологом Станіславом Дробишевським.
Станіслав Дробишевський вважає, що людина вже не встигає пристосовуватися до світу, який сама стрімко і змінює
Мозок потихеньку розсмокчеться?
— Якщо заглянути в майбутнє — як зміниться зовнішній вигляд людини? — Колір шкіри потемніє — як результат змішування генофонду різних рас. Волосяний покрив на тілі зникне. Зубів стане менше. Приклад — зуби мудрості: у багатьох людей вони просто не ростуть. — Є версія, що врешті-решт наші нащадки відростять копита на ногах. Адже пальці на нижніх кінцівках нам дісталися від предків, які хапалися ними за гілки. — Не впевнений, що це буде так радикально, але майбутнє нашої стопи у зникненні пальців. Вони нам за великим рахунком не потрібні. Мала гомілкова кістка може зростися з великою гомілковою. Вона була потрібна нашим предкам, щоб зберігати рухливість у стопі, коли ми лазили по деревах. Для наземних тварин таке зчленування нетипове. Так що в майбутньому балет і футбол прийдуть в занепад. Травний тракт скоротиться, тому що їжа буде все більш поживною і калорійною. Тоді постане питання: а чи потрібен нам такий довгий хребет? — А що стане з мозком? — А стан головного мозку залежить від того, як люди цей мозок будуть використовувати. Якщо нащадки створять собі взагалі вже райські умови, то мізки помітно зменшаться. При такому розкладі залишиться тільки статева система. Це можна спостерігати у паразитичних черв'яків, які буквально купаються в їжі. Якщо ж ми не замкнемо себе в «золотій клітці», то мозок буде розвиватися далі. Необов'язково за рахунок збільшення обсягу.Повертаємося в середні століття
— З якою швидкістю відбуватимуться такі зміни? — Давайте порахуємо. Наприклад, першому представнику роду Homo 2,5 мільйона років. Його зріст становив 120-130 сантиметрів, вага — від 30 до 50 кг. А об'єм мозку дорівнював половині від об'єму сучасної людини. Наш вид Homo Sapiens сформувався в часовому проміжку 200-50 тисяч років тому. Значить, щоб з'явився новий вид, потрібно як мінімум десятки тисяч років. Але один вид від іншого відрізняється не занадто помітно. Щоб з'явилося щось капітальне, потрібні мільйони років. Наприклад, щоб освоїти прямоходіння, приматам знадобилося 7 мільйонів років. Але багато залежатиме від того, наскільки інтенсивно будуть змінюватися навколишні умови. Чим більше змін, тим швидше йде еволюція. Зараз людина так стрімко змінює світ, що сама не встигає пристосовуватися до нового, оскільки тривалість покоління залишилася та ж — 30 років.
— На пам'яті людства відбувалися вже помітні еволюції зовнішнього вигляду?
— Останні 100-150 років йшла акселерація, ми стали на 15-20 сантиметрів вищими, ніж середньовічні люди. Терміни статевого дозрівання скоротилися років на п'ять: раніше це відбувалося, умовно кажучи, в 17 років, а зараз в 12. Це дуже ґрунтовні зміни, враховуючи, що вони відбулися на дистанції в 2-3 покоління.
— А чим пояснити, що за часів лицарів народ здрібнів, а потім став рости як на дріжджах?
— Існує близько сотні гіпотез. Але, скоріше за все, це обумовлено змінами в генофонді. У середні століття великі міграції населення припинилися, і обмін генами відбувався всередині локальних сільських громад. Коли відбулася промислова революція, почалося бурхливе зростання міст. Туди потягнулися натовпи сільських жителів, і це дало потужний приплив свіжої крові. Доведено, що метиси від схрещування віддалених груп більші й життєздатніші. Це дало поштовх акселерації. Але вже наприкінці ХХ століття ця хвиля почала затухати. І зараз місцями ми спостерігаємо протилежне явище — і дорослішають люди пізніше, і розміри тіла зменшуються. Це світова тенденція.
— А тут у чому причина?
— Частково виснажився імпульс, який дав поштовх до змішування генофонду. А в багатьох випадках це можна пояснити погіршенням умов життя. Тому що харчування і рівень медицини не безпосередньо, але все ж впливають на антропометричні показники. Наприклад, в Англії в XIX столітті в результаті розшарування суспільства різниця в зрості між представниками еліти і міських низів досягала 10-15 сантиметрів. Зараз яскравий приклад такої залежності від соціальних умов можна спостерігати, порівнюючи Північну і Південну Корею. Це не лише один народ — корейці, як правило, всі один одному родичі. Так-от, я зустрічав дані, що різниця в зрості між жителями півдня і півночі досягає вже більше 10 сантиметрів. Це значна величина, враховуючи, що 67 років тому це була одна популяція. Якщо справа піде так і далі, то через кілька поколінь в КНДР з'являться пігмеї. Тут немає нічого дивного, цей механізм працював і в Африці, і в Полінезії, і на Філіппінах. При нестачі продовольства найбільші і рослі не виживають, і поступово ознака закріплюється на генетичному рівні. Сподіваюся, що все людство не спіткає така доля. Але це вже залежить не від антропологів.
— Серед біологів існує думка, що через 30 поколінь людство, позбавлене тиску природного відбору, деградує...
— У принципі людство може створити собі таку радість, як соціальний рай, де будуть відсутні стимули для діяльності. Деякі суспільства в Європі та Америці вже близько підійшли до цієї межі. Але, по-перше, таких мегарозвинутих суспільств на планеті небагато. А по-друге, для всього людства це загрози не представляє. Наша сила в різноманітності. Це запорука стійкості. В Африці та Азії як і раніше народжують по 10-12 дітей, з яких виживають 2-3. І є амазонські індіанці, які бігають голяка і полюють на ігуан. Так що навіть якщо якась частина людства потрапить в еволюційну пастку, то в цілому у популяції є величезна кількість «резервних копій», які підуть іншим шляхом.
