Минулий тиждень запам’ятався шанувальникам театрального мистецтва ажіотажем навколо постановки Російського незалежного театру за мотивами твору Михайла Булгакова «Майстер і Маргарита». У передчутті побачити щось неординарне і захоплюче рівенські театрали ще за кілька днів до вистави розкупили квитки, вартість яких коливалась від 80 до 250 гривень.
Роман М.Булгакова за своєю суттю є глибоко філософським і тяжким для сприйняття. Можливо, саме заплутаність сюжетної лінії не дозволила постановнику вистави Юрію Крижановському розкрити свій творчий задум глядачам. Ще один фактор, який «заважає» успіху вистави, за словами самих акторів, містична аура, якою насичений роман. Яскраве свідчення цьому — перебування двічі Віктора Авілова у стані клінічної смерті з невідомих причин під час гастролей у Берліні. Специфічність постановки в тому, що актори виконували кілька ролей, не змінюючи костюмів, і більшість присутніх не розуміли, хто є хто. Наприклад, Богдан Чернавський спочатку грав Івана Бездомного, потім Ієшуа та Ноцрі, а після цього «перевтілився» в Майстра. На сцені всі ролі він грав у чорних джинсах та футболці. Але найбільше здивував заслужений артист Юрій Кочевенко, який у білому піджаку з метеликом виконував роль Понтія Пілата. Така тенденція спостерігалася у грі майже всіх акторів, окрім Воланда (він же Віктор Авілов) та Маргарити (Ольга Кабо). Останні, принаймні зовнішньо, відповідали образу сценічного героя. Віктор Авілов намагався ввійти в контакт з глядачами і навіть вжив дві фрази українською мовою, що викликало оплески і пожвавлення в залі. А коли під час його монологу в когось з присутніх ( до речі, в перших рядах) задзвонив мобільний телефон, він цинічно запитав: «Это не меня?». Ольга Кабо, окрім красивого плаття та гучних вигуків «Я восхищена!», більше нічим не запам’яталася.
