- Війна — це найгірше жахіття, яке може бути. Але я готова й далі служити, тільки б моя дитина не бачила всього цього… — так розповідає про свою мотивацію 35-річна Таміла з Рівненщини, яка вже 5 років захищає Україну в складі 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади.
Від медсестри до офіцера
15 років Таміла працювала медичною сестрою у районній лікарні. Але у 2019 році, коли її син підріс, вона підписала контракт із ЗСУ. Спочатку були важкі тренування в Навчальному центрі, а потім — призначення в гірсько-штурмову бригаду.
"Коли почула, що потрапила саме сюди, з очей полилися сльози. Але згодом зрозуміла: тут моє місце", — згадує вона.
Зараз Таміла — начальниця медичного пункту стрілецького батальйону і вже скоро може отримати звання молодшого лейтенанта медслужби.
"Навіть не всі чоловіки таке можуть": берет гірського штурмовика
До повномасштабного вторгнення Таміла встигла отримати статус учасниці бойових дій і подолала спеціальну смугу перешкод, за що їй вручили берет гірського штурмовика — одну з найпрестижніших відзнак у піхоті.
"Інструктор сказав, що я виконала нормативи краще за багатьох чоловіків", — з гордістю ділиться вона.
"Ви мене вивезли… Дякую!"
Після 24 лютого 2022 року Тамілу відправили у гірсько-штурмовий батальйон, де бракувало медиків. Вона евакуювала поранених під обстрілами, надавала допомогу прямо в машині, рятуючи бійців із відірваними кінцівками.
"Одного разу ми вивезли хлопця, якому вибух відірвав руку. А через два роки він підійшов до мене на вулиці і подякував", — розповідає Таміла.
"Хто, як не я?"
Незважаючи на всі жахіття війни, Таміла не жалкує про свій вибір.
"Я люблю свою роботу. Коли чую по рації, що є '300', миттєво думаю, як допомогти. Хто, як не я?"
Її 15-річний син навчається у Києві, і вони щодня на зв’язку. "Я готова служити ще 5 років, тільки б він не побачив цієї війни", — говорить вона.
Як долучитися до бригади?
Телефон: +380506656700
Анкета: https://www.128brigade.com.ua/recruitment-application
