Микола Несенюк: Поради совєтологів

У шістдесяті роки минулого століття в Західній Європі та Північній Америці з’явилася нова високооплачувана професія. Причиною її появи була наявність Радянського Союзу, який окупував Східну Європу і погрожував світу ядерною зброєю. У відповідь потенційні жертви радянської агресії не лише зміцнювали свою обороноздатність, виготовляли нові види зброї, танків, літаків, підводних човнів, авіаносців… Вони ще й прагнули хоч якось зрозуміти ту країну, що готова у будь-який момент напасти на цивілізований світ. Як наслідок чи не кожен західний університет, а там їх сотні і сотні, вважав за потрібне мати у своєму складі спеціальну кафедру науковців, які би вивчали СРСР і прогнозували дії його керівництва. Цих фахівців називали або «совєтологами» (від слова «совєтскій»), або «кремленологами» (від слова «кремль»).

3 хв. читання

смартфони Apple iPhone 17 ціна в Україні

Написані ними за три десятиліття дисертації та інші дослідження, які проводилися на основі глибоких досліджень усього що лише можливо, лежать нині на дальніх полицях університетських бібліотек, а найбільш успішні з них, які стали книгами і дуже непогано продавалися, теж нині міцно і назавжди забуті.

Причина очевидна – високоерудовані фахівці-совєтологи виявилися нездатні передбачити крах комунізму та розвал радянської імперії. Ще за рік до подій 1989-91 років всі вони були переконані, що СРСР та його імперія коли не вічні, то існуватимуть ще не одне десятиліття.

Я дуже добре тих совєтологів розумію – чим погано писати статті, виступати на семінарах, читати лекції, їздити по світу на наради та симпозіуми за дуже навіть непогані гроші? Нехай би так було чим довше, а бажано – завжди. Те ж саме стосувалося тих радянських громадян, які змогли втекти на Захід і досить небідно існували, займаючись боротьбою із «радянським режимом» у цілком комфортних Парижі, Мюнхені, Лондоні, Вашингтоні. Кінець СРСР означав для них усіх втрату дуже почесної і зовсім не трудомісткої роботи. А також статусу «фахівців» та «експертів».

Несподіваний розвал СРСР очевидно довів, що усі ці «експерти» були шарлатанами, які насправді нічого не тямили у предметі, яким займалися. І тому вони одразу ж усі позамовкали і заховались, щоб ніхто не нагадував їм їхніх «прогнозів».

Але це тривало недовго. Подібно до наших «науковців», які до 1991-го небідно жили на кафедрах «наукового комунізму», а потім в одну мить всі стали фахівцями із національно-визвольної боротьби, західні «науковці» теж потроху перелаштувалися. І тепер українські і не лише українські засоби масової інформації переповнені коментарями цих людей, які називають себе «політологами» і дають наввипередки «точні» прогнози щодо подальшого перебігу нашої війни з московією.

Раджу вам їх просто не читати. Точності цих прогнозах приблизно стільки ж, скільки у гороскопах, де кожен за бажання знайде для себе пораду. Так і наші співвітчизники шукають підтвердження своїх надій та сподівань у статтях згаданих закордонних «політологів», після чого або переповнюються надіями, або впадають у розпач. Не треба цього робити!

Аби знати що буде – запитайте наших бійців на передовій і вони вами скажуть всю правду. І нічого що правда ця буде різна,а прогнози часом протилежні. Чим наші вояки гірші за тих «совєтологів»?

Микола НЕСЕНЮК.

Поділитися цією статтею