А тепер, власне, про футбол, яким невелика за розміром Чехія може заслужено пишатися. І є чим – титул чемпіона Європи 1976 року у складі тодішньої Чехословаччини ледь не був здобутий ще раз 1996 року, коли Чехія, що на той час здобула незалежність від Словаччини, вигравала у фіналі у німців, але не втримала перевагу і поступилася у доданий час. А як не згадати 2000-й коли у першому матчі першості Європи чехи програли на останній хвилині Нідерландам через одинадцятиметровий, «знайдений» добре відомим нам арбітром!
Тепер не те! Тепер чехи на рівні національних команд виступають дуже скромно і навіть не мріють повторити досягнення попередніх поколінь. Що сталося? Зовні ніби нічого. Навпаки – рівень національного чемпіонату відчутно зростає, а провідні клуби Чехії виглядають у єврокубках не гірше, а часом і краще за наші. Але є нюанс – провідні чеські команди мають у складі до десятка іноземців, які в основному й дають результат. Приблизно як у нас в нульові роки, коли «Шахтар», «Динамо» і «Металіст» з купою іноземців у складі одночасно вийшли до чвертьфіналу Кубку УЄФА, а збірна за рік перед тим вперше в історії посіла у європейському відборі четверте місце в групі.
Це на сьогодні норма! Сотні і сотні невибагливих футбольних заробітчан заповнили в останні роки команди країн Східної Європи – від Естонії до Болгарії де знаходяться на перших ролях. З одного боку це ніби добре – чому не взяти до команди безплатного африканця чи бразильця, який краще за власних вихованців? Не чекати ж поки місцеві гравці підростуть і по-футбольному змужніють!
У Чехії це призвело до того, що країна, яка не так давно постачала за кордон футболістів найвищого рівня, стала тепер імпортером футбольного неліквіду з усього світу. Скажете, що всі так роблять – гляньте на провідні клуби Англії, Іспанії, Німеччини, Італії які теж напаковані іноземцями. Але якими! Найдорожчими, а не тими, хто ладен грати ледь не за харчі! Ось і страждає грізна колись збірна Чехії, вважаючи за подвиг виграш у Албанії на власному полі. Бо тепер вже не Чехія, а Албанія поставляє за кордон десятки і десятки футболістів, а не везе їх до себе.
Це все робить шанси українців на перемогу в грі проти чеської команди цілком пристойними. І не в останню чергу тому, що результат у провідних українських клубах дають нині саме українці. І коли не в єврокубках, то на рівні національних команд наші мають бути принаймні не слабшими за чехів, а можливо й сильнішими.
