Про те, як реформувати міліцію, щоб їй довіряли люди і працювала вона ефективно, позбувшись таких явищ, як корупція, вседозволеність і безкарність, говорили під час засідання круглого столу, організованого Громадською радою при Рівненській ОДА громадські активісти, священики, журналісти. Тобто ті, хто має в Україні найвищий рівень довіри. Правоохоронцям, від яких, за статистикою, потерпає в Україні близько 900 тисяч людей щороку, на Рівненщині довіряє лише 12% людей. Тож нині у міліції думають над тим, як би підняти свій рейтинг, і погоджуються, що без реформування структури не обійтися.
Юрій Михальчук, начальник управління матеріального забезпечення УМВС України в Рівненській області: — На Рівненщині за останні роки структуру міліції потрохи змінювали. Пройшли численні кадрові скорочення, зливали управління і навіть деякі районні відділи. Лише минулого року звільнили 300 працівників міліції в області. Це дало економічний ефект, без сумніву, проте не покращило управлінські функції. Так, щоразу, як міліцію починали реформувати, з неї йшли професіонали, які працювали ще у 90-х, знали, як спілкуватися з людьми і боротися зі злочинцями. Нині у нас середній вік працівників — 27 років. Молодих сержантів і лейтенантів нікому вчити, вони не знають, як правильно працювати з населенням. Тому і довіра така низька, тому і сержанти можуть і побити, і навіть почистити кишені. Такі випадки є. І мені, полковнику, завжди важко про них чути. Думаю, цього разу з посад піде чергова хвиля еліти. У міліції дуже низька заробітна плата. Нині середня — близько трьох тисяч. Але лейтенанти, наприклад, отримують дві тисячі зарплати. Працюючи у міліції, не можна розраховувати на квартиру чи на якісь соціальні пільги. Тому коли настає можливість іти на пенсію за вислугою років, більшість так і робить. Бо ж пенсія у міліціонерів така ж, як і заробітна плата. Віталій Хацановський, заступник голови постійної комісії зі взаємодії з правоохоронними органами, силовими структурами та оборонної роботи ГО "Громадянський поступ": — Досі усі реформи, які запроваджували у міліції, сходилися на заміні керівництва. Але жоден керівник не зможе вплинути на сформовану систему, тому змінювати потрібно структуру міліції в цілому. Проте мушу сказати, що нормальна міліція у нас буде лише тоді, коли буде нормальне суспільство. От у Швеції, наприклад, усі відділки закривають о п'ятій вечора, і міліціонери розходяться додому. А у нас, навпаки, вечорами потрібні цілі загони міліціонерів. Світлана Алексєєвич, голова постійної комісії з моніторингу та оцінки громадської думки ГО "Громадянський поступ": — Не лише в Україні міліція займається корупцією чи застосовує силу проти людей. Через це пройшли всі країни. Проте там, де хотіли змінити статус міліції, досягли свого. Так, нині ми можемо називати вдалі приклади реформування структури міліції у країнах Європи, навіть тих, які вийшли з радянського простору, у США, Японії, Грузії. Якщо до реформи рівень довіри населення до міліції там був 10-15%, то після — понад 70%, а у Польщі міліції довіряють навіть більше, ніж церкві. Загалом у кожній країні реформа міліції мала свої особливості, проте можна виділити певні спільні ознаки. Так, у всіх країнах диференціювали повноваження міліції від військових чи СБУ, цим самим демілітаризували міліцію. Також усюди зробили люстрацію, омолодили склад та запровадили ротацію кадрів, тобто міліціонерів постійно переводять з одного місця роботи на інше. Ввели і жорсткий добір працівників. У Польщі люди, що хочуть працювати у поліції, проходять тестування, психологічний відбір. Також в країнах, де успішно пройшла реформа міліції, мінімізували контакт працівників ДАІ із водіями, аби не виникало корупції. Окрім того, у всіх країнах підняли рівень заробітної плати для міліціонерів. Наприклад, у Польщі працівник міліції отримує від 500 до 3,5 тис. євро у місяць. У США за рік — найменше може заробити 40 тисяч доларів. Окрім того, держава гарантує їм житло та медичне страхування.
