Якщо в суботу ввечері ви побачите людей у камуфляжах та з рушницями — не лякайтесь, війна не почалася. Просто з 18 години 9 серпня в Україні відкривається мисливський сезон з усіма відповідними наслідками. Якщо вас також тягне у ліси та поля, але ви не знаєте, як стати справжнім мисливцем — наша сьогоднішня розмова спеціально для вас.
Сезон розпочався Тож як сказано вище, із суботнього вечора до 30 листопада цього року всім, хто носить горде звання мисливця, дозволяється полювати пернату дичину. Сірим і білолобим гускам, качкам, норцям, лискам, водяним курочкам, пастушкам, куликам та голубам щосуботи й щонеділі, а саме у ці дні дозволене полювання на території Рівенщини, потрібно бути особливо обережними. Окремим видам птахів пощастило — полювання на них заборонене. До таких привілейованих видів належать, наприклад, гоголь, огара, чайка, кроншнеп та деякі інші. Крім того, введені обмеження щодо кількості добування пернатої дичини одним мисливцем за день: гусей — не більше трьох, качок — не більше п’яти, норців великих — двох, лисок — шести, курочок водяних — чотирьох, пастушків — трьох, куликів — десяти, голубів не більше п’ятнадцяти птахів. Це, звичайно, якщо пощастить мисливцю, бо ж може пощастити й птахам. Цього року на одному з улюблених мисливських угідь — Хрінницькому водосховищі — місця для полювання буде дещо менше, оскільки частину території було віддано для курортної зони, полювання на якій заборонене.
Як стати мисливцем Для того, щоб називатися мисливцем і мати право полювати, потрібно отримати спеціальне мисливське посвідчення, інакше будете простим браконьєром, що тягне за собою навіть кримінальну відповідальність. Тож якщо ви твердо вирішили, що лави мисливців без вас недостатньо повні — вам краще завітати до офісу Рівенського державного лісогосподарського об’єднання «Рівнеліс». Як розповів головний мисливствознавець «Рівнелісу» Микола Яцик, видавати посвідчення мисливця має право лише їх об’єднання. Для того, щоб отримати посвідчення, найперше потрібно відсвяткувати своє 18-річчя. Проте застосовувати мисливську вогнепальну зброю дозволяється лише з 21 року, а нарізну зброю — лише з 25 років. Тож вирішуйте самі, чи потрібно вам посвідчення у 18 років, якщо практичної користі з нього буде мало. Однак мисливець має бути не лише дорослим, але й обізнаним — кожному претенденту на це звання видається перелік з 300 запитань, відповіді на які кожному мисливцю необхідно знати. Для отримання посвідчення потрібно відповісти на 19 з 24 запитань комп’ютерного тесту. Якщо пройти іспит не вдалося — його дозволяється перездати через два місяці. Якщо іспит складений успішно — плати 10 гривень і отримуй посвідчення разом із контрольною карткою обліку добутої дичини. Картку обліку, функція якої визначається самою назвою, потрібно щороку до відкриття мисливського сезону обмінювати на нову. Коштує ця послуга п’ять гривень. Однак одним лише мисливським посвідченням нічого не вполюєш — потрібно мати зброю, для купівлі якої необхідний спеціальний дозвіл дозвільної системи Міністерства внутрішніх справ у місті Рівному. Варто знати, що «збройні» дозволи бувають різні — як на зберігання мисливської зброї в помешканні для його охорони без права на полювання, так і дозвіл на збереження, носіння й користування зброєю. Для отримання такого дозволу необхідно надати мисливське посвідчення, довідку про загальний медичний огляд, довідку-підтвердження того, що потенційний власник зброї не перебуває на обліку у психдиспансері, та довідку про успішне проходження експертиз наркодиспансеру. Отримання необхідних медичних довідок обійдеться у суму близько сорока гривень, ще 17 гривень необхідно сплатити за власне дозвіл на право володіння й використання зброї. Кожні три роки дозвіл необхідно поновлювати й знову проходити усі необхідні для цього експертизи. Проте, щоб мати право полювати на одному з 23 мисливських угідь області, необхідно взяти у користувача певного угіддя відстрілочну картку, яку з метою зменшення втрат дичини в першу чергу видають мисливцям, котрі мають мисливських собак. Адже функція собаки — віднайти підстрілену птаху й принести її з води чи болота, що мисливцю без собаки може бути не під силу. До речі, полювання з собаками немисливських порід або з мисливським псом без наявності його паспорта — заборонене. У кожного користувача угіддями, серед яких є і державні, й приватні, ціни на відстрілочні картки різні — від 6 до 10 гривень за «разову» картку, яка дійсна впродовж двох днів, 20-25 гривень за сезонну картку на полювання в одному районі й 30-35 гривень за сезонну «міжрайонну» картку. За словами Миколи Яцика, на Рівенщині з року в рік спостерігається тенденція до зменшення кількості мисливців — щороку виявляє бажання пополювати близько 150 новеньких, проте не поновлюють контрольні картки обліку добутої дичини 200-250 осіб.
Мисливське товариство Полювання скоріше процес колективний, ніж індивідуальний. Для багатьох чоловіків він є своєрідним способом відпочинку в чоловічій компанії з відповідною атмосферою. Тому не дивно, що більшість мисливців області є членами Українського товариства мисливців і рибалок, про особливості роботи якого розповів голова ради Рівенської обласної організації УТМР Ігор Бренич. На сьогодні на Рівенщині існує 17 організацій Українського товариства мисливців і рибалок, які об’єднують близько п’яти тисяч мисливців, з них 1200 проживають у Рівному. Щоб вступити до товариства, необхідно мати мисливський квиток, пройти мисливський мінімум — брати участь у полюванні, але без зброї, й отримати дві рекомендації від членів товариства. Членство у товаристві дає право не лише сплачувати щорічний членський внесок у розмірі 25 гривень, але й користуватися знижками на усі послуги, що надає товариство. Наприклад, відстрілочна картка для членів товариства, котрі полюють на угіддях товариства — удвічі дешевша, ніж для «чужаків», прокат човна для «своїх» коштує п’ять гривень за день, для інших — 3 грн. за годину. Крім того, члени товариства користуються знижками при купівлі мисливських товарів у спеціалізованих магазинах торгової мережі товариства, яких є чотири в області й один — магазин «Мисливець» — у Рівному. За словами пана Ігоря, відкриття мисливського сезону — справжнє свято, якого усі мисливці з нетерпінням чекають і до якого готуються. Минулих вихідних проходили випробовування мисливських собак на робочі якості. Також полювання на пернату дичину — одне із найнебезпечніших, тож усі, хто братиме у ньому участь, пройшли відповідний інструктаж з правил безпеки. Більшість мисливців — чоловіки середнього віку й достатку, оскільки цей вид розваг нині недешевий. Через це багато старших мисливців, особливо пенсіонерів, полюють тепер не надто активно. З’явилося й молоде покоління мисливців, яких на полювання приводять батьки. Є в Рівному й чотири жінки-мисливці, до яких ставляться без статевої дискримінації. Головний мисливствознавець Рівенського товариства мисливців і рибалок Петро Свиридон додав, що багато людей даремно думають, що мисливці — головні вороги живої природи. Насправді вони як ніхто інший зацікавлені у збереженні й примноженні кількості тварин і птахів. Тому полюють лише два місяці на рік, а ввесь інший час охороняють угіддя від браконьєрів, заготовляють корми для підгодівлі тварин у зимовий період. Якраз зараз близько 100 єгерів займаються заготівлею зернових, сіна, кормових віників, також планується заготовити кукурудзу й буряки. На жаль, у лісах Рівенщини з кожним роком звірів стає все менше. Щороку проводиться таксація — з допомогою спеціальних методик здійснюється приблизний підрахунок кількості диких тварин (їх же не змусиш прийти на «перепис населення», тому цифри, звісно, приблизні). За даними останньої таксації, станом на 16 січня на угіддях Рівенського товариства мисливців і рибалок, які становлять близько 52% усіх угідь області, було зафіксовано 298 кабанів, 1756 козуль, 127 лосів, 16655 зайців, 2401 лисицю, 65 вовків. Полювати на лосів на території області заборонено вже більше п’яти років через їх незначну кількість. Натомість відстріл лисиць і вовків — нелімітований, оскільки їх у лісах досить багато і їх кількість необхідно регулювати. Водяться у наших лісах і тварини, занесені до Червоної Книги України, полювання на яких суворо заборонене — борсук, видра, рись, кіт лісовий. За словами пана Петра, до зменшення кількості тварин призводить достатньо поширене браконьєрство, повністю викорінити яке неможливо. Хоча ліси постійно прочісують контрольні групи, браконьєрів затримати важко, оскільки вони добре організовані й моторизовані.
Мисливська амуніція Тож мисливський квиток й усі супроводжуючі документи у вас у кишені. Тепер варто потурбуватися про речі, без яких мисливець — не мисливець. Щоб допомогти вам у цьому, я вирушила до двох спеціалізованих магазинів міста. У першому, салоні-майстерні «Сікурс» ТОВ «Автобан-зброя», його продавець Світлана Ступак розповіла, що найбільшим попитом у них користуються мисливські рушниці ІЖ-27 та ТОЗ-34, які можна придбати за 1700-1800 гривень. Така ж рушниця, прикрашена орнаментом, коштує 2200 грн., також популярна самозарядна рушниця «Бекас-12м-авто» за ціною 3400 грн. та МЦ-21-12 — 1900 грн. В основному представлені рушниці російського виробництва. Вітчизняні зброярі так мілко не плавають і більше спеціалізуються на «Кольчугах», тому українських рушниць у продажу немає. Є широкий вибір гладкоствольної й нарізної зброї за ціною від двох до восьми тисяч гривень. Проте на замовлення вам можуть привезти яку завгодно рушницю, хоч інкрустовану золотом та дорогоцінним камінням. Були б лише гроші. Набої до рушниць коштують, залежно від виробника, від 1,20 грн. до 4 грн. за штуку, в асортименті представлена продукція українських, російських, угорських, іспанських, італійських виробників. Патронташі, залежно від натуральності шкіри та зовнішнього вигляду, коштують від 100 до 250 гривень. Мисливські ножі — від 140 грн. до 400 грн., біноклі — від 200 грн. до 280 грн., підзорна труба — 216 грн., приціли — від 410 грн. до 715 грн. Також у «Сікурсі» можна придбати спеціальний мисливський одяг. Довгі гумові чоботи (заброди) коштують 50-100 грн., короткі з теплою панчохою — 70 гривень. Літні камуфляжні костюми можна придбати за 180 гривень, зимові за 400-1200 гривень, залежно від натуральності хутра, комбінезони — за 180 гривень. Веселенька мисливська майка коштує 20 гривень, кепки й капелюхи — 9,50-35 гривень, кепка з сіткою від комарів — 11 гривень, замова шапка — 60 гривень. Також у продажу є спальники — 240-270 гривень, палатки — 185 гривень, чохли до рушниць з різного матеріалу — від 80 до 200 гривень, гелевий засіб для розпалювання вогнища — 6 грн., термоси — 130-180 гривень, пластикова підсадна качка — 35 гривень. У магазині «Мисливець» рушниці можна придбати за 1360-2280 гривень. За словами завідувачки магазину Любові Петрук, попитом користуються все ті ж ІЖ-27, ІЖ-43, ТОЗ-34 та МЦ-21. Українські набої до рушниць коштують 1,20 грн., російські — 1,30 грн., набої більшого діаметра можна придбати за 1,38-1,92 грн. за штуку. Для членів Рівенського товариства мисливців і рибалок, котрі сплатили членські внески, передбачена 10-15-відсоткова знижка на придбання так званого мінімального мисливського набору, до якого входять порох, гільзи, капсуль, набої, шріт. Врешті, всі названі предмети й користуються підвищеним попитом у передсезонні дні. Також у «Мисливці» можна придбати патронташі за ціною від 99 до 153 гривень, чохли на рушниці від 46 до 135 гривень, залежно від матеріалу, з якого вони виготовлені, шкіряні футляри для рушниць коштують від 300 гривень. Є у продажу набори для чищення рушниць — 52 гривні, комплект мисливського спорядження — 43 гривні. Капелюхи мисливські коштують 10,80 грн.-38 грн., чоботи 36-42 грн., високі рибальські чоботи — 72 гривні, камуфляжні костюми — від 90 грн. Також можна придбати біноклі за 124-375 грн. пристрій нічного бачення — 1100 грн., рюкзаки — 72 грн., мисливські ножі — 60-180 грн., засоби від комарів — 6-16 грн., двомісні надувні човни — 898 грн. Врешті усілякого мисливського добра можна набрати удосталь — лише б матеріальне становище дозволяло. Шкода, що не вдалося мені віднайти лише легендарної мультфільмівської фоторушниці, полювання з якою, можливо, й не таке азартне (хоча кожний фотограф може з цією тезою посперечатися), зате значно гуманніше й приємніше для братів наших менших, яким, як і нам, також хочеться жити.
