Музей невідомо чого

Церемонія відкриття музею у селі Пересопниці за участі Віктора Януковича мала ті ж самі риси чиновницького ідіотизму, що й усі подібні церемонії за останні сто років. Ну не можуть наші чиновники перед прибуттям високого гостя без обов’язкового протирання того, що ніколи не протиралося, прибирання та фарбування. Безглузда штовханина насильно звезеної публіки, створення незручностей для місцевих жителів — обов’язкова риса подібних заходів. Невже наші керівники не розуміють, що це виглядає безглуздо? Навпаки — дуже добре розуміють, що високому керівнику, у цьому випадку Віктору Януковичу, повідомлять про завзяття, з яким готувалися його зустріти у Рівному. І Янукович це належно оцінить. Бо він і сам колись, напевно, примушував водіїв автобази, якою керував, фарбувати траву перед приїздом начальства. Президент ще раз побачив, що керівники у Рівному правильні. Готові розбити лоба (не свого, звісно) заради «достойної» зустрічі глави держави. А це значить, що згодом із бюджету можна буде одержати і освоїти ще кілька десятків мільйонів на ще один музей невідомо чого.

Щоб не натоптали перед Президентом… До приїзду Президента готувалися ретельно і заздалегідь — кажуть, мити онкодиспансер почали ще за тиждень. Санітарок з ганчірками можна було побачити і в день приїзду. Люди розповідають, що в цей день хворих, які не лежать на денному стаціонарі в диспансері й прийшли сюди на консультацію до лікаря чи за ліками, на територію медичного закладу не пускали.

Президент спізнюється на годину, і журналістам тим часом пропонують оглянути Центр променевої терапії. Ведуть через інший вхід, щоб не натоптали там, де має пройти глава держави. Віктор Янукович до Рівного прилетів на гелікоптері. Привіз із собою цінний для онкодиспансеру подарунок — 10 приладів, які використовуються для введення ліків від раку вартістю 135 тисяч гривень. Перед тим як виголосити промову перед лікарями, глава держави висловлює незадоволення тим, що незручно поставили трибуну, за якою він говоритиме.

Президент і корови Потрапити у село Пересопницю цього дня було складно. Автомобілі, які у понеділок зранку їхали у цьому напрямку і не мали відповідної перепустки, просто розвертали. Пости ДАІ стояли через кожні кілька кілометрів, чим ближче до села — тим густіше. У селі зібралося багато людей, хоча потім стало зрозуміло, що це за «туристи». Основний контингент, який потрапив на свято відкриття культурно-археологічного комплексу «Пересопниця», був звезений з районів — вчителі, працівники райдержадміністрацій. Можливо, саме тому після обіду, коли Президент вже давно поїхав, комплекс дуже швидко спорожнів і на вечірній концерт фестивалю духовної музики майже нікого не залишилось.

Розповіді про те, що селянам забороняли у цей день виганяти на пашу корів, підтверджують мешканці як Пересопниці, так і сусіднього села Іскра. Курей та гусей, щоправда, випускати з хлівів забороняли винятково в інтересах людей — мовляв, якщо кортеж когось задавить, компенсувати втрату ніхто не буде. А ось корови могли створити серйозну перешкоду руху першої особи. Мешканці Пересопниці головним досягненням ювілею Першокниги вважають ремонт дороги та проведений у село газ, хоча й нарікають, що далі святкового села газопровід не пішов — грошей не вистачило. А ще зазначають — дорогу робили настільки поспішно, що узбіччя доробити або не стигли, або не захотіли. І тепер уся глина, яка зібралася збоку дороги, після дощу тече у городи селян.

”Терористи» зі щипчиками Увійти на територію комплексу можна було тільки через рамку металошукача. Охорона вилучає все залізне та гостре, доходить до абсурду — з брелоків знімали мініатюрні щипчики для нігтів, мотивуючи це тим, що це також «гострий предмет». А поки кожну людину ретельно перевіряють, на сонці стоїть бус з ресторану «Ліон», який привіз продукти на фуршет. Його також довго не пускають, тому ресторатори переживають, що продукти на сонці почнуть псуватися. Через півгодини перед машиною таки відчиняють ворота.

Всередині комплексу — велика кількість різного рівня чиновників. Декілька міністрів, декілька голів облдержадміністрацій сусідніх областей, відомих міліцейських генералів, серед яких зіркою Героя України виділяється Анатолій Француз. Дах музею домивають за п’ять хвилин до приїзду головного гостя, а під ним уже шикують «хлопців у цивільному». Це вже потім, як тільки Янукович сяде назад у машину, вони почнуть скандувати «Слава Україні, героям слава», щоб перекричати вигуки опозиції «Ганьба!». Опозиціонери до Пересопниці доїжджають «з боями». Спочатку їх ретельно перевіряють біля місця збору на предмет різноманітних бюрократичних дозволів, потім постійно зупиняють на трасі. У спілкуванні з протестувальниками Президент чи не вперше проявив почуття гумору. Коли натовп почав скандувати «Янукович, візьмися за своїх», він підійшов до зустрічаючих його дівчат, запитав «Ви свої?», обійняв і вигукнув у бік опозиції: «Передайте отим, що я вже взявся». Самому музею Янукович приділив не більше уваги, ніж онкодиспансеру. Вручив факсимільну копію Євангелія, послухав двохвилинну екскурсію від директора Миколи Федоришина, сказав вітальне слово, відповів на три запитання журналістів і поїхав далі. Головна частина святкування на цьому закінчилася. Надалі все відбувалося набагато вільніше. Люди рушили до музею. Одні — вивчати археологічні експонати на першому поверсі, інші — прикладатися та цілувати копію Євангелія, точно не знаючи, чи це справжня Першокнига. У цей момент сильно нервує Олександр Булига, директор краєзнавчого музею, відділом якого і є новий комплекс, побоюючись, щоб натовп не зруйнував макет монастиря, розташований біля кафедри з книгою.

Пересопницький музей: для туристів чи для науки? Новий археологічно-музейний комплекс у Пересопниці покликаний відродити село, залучити сюди велику кількість туристів. Натомість ініціаторам цього проекту важко чітко сказати, яка саме історична чи мистецька або ж культова річ може бути настільки цікавою звичайним туристам, щоб окупити вкладені у будівництво комплексу 13 мільйонів бюджетних та важко сказати скільки небюджетних гривень. А також те, хто конкретно займатиметься привабленням туристів на новий об’єкт.

Темпи, якими будувався комплекс, дивували багатьох краєзнавців — справжній музей складно створити за декілька місяців. Проте його створили. Складається весь комплекс з кількох частин. Перша — це власне музей, який, у свою чергу, поділяється на музеї села та Євангелія і знаходиться на двох поверхах дивної фалоподібної будівлі. Наповнені музеї незначними експонатами — викопними черепками, маленькими хрестиками, іншими невеликими предметами побуту. На стінах першого поверху — приклеєний на пластику орнамент та постери давніх князів. Другий поверх музеї містить, можливо, найцінніший (у гривневому еквіваленті) експонат — факсимільну копію Пересопницького Євангелія. Така ж копія, до речі, зберігається і в краєзнавчому музеї. Можливість перенесення справжньої реліквії до комплексу, про що запитували і Віктора Януковича, навіть не розглядалася. Інші експонати комплексу також не є артефактами, а лише сучасними моделями. Наприклад, фортифікаційна споруда, створена з дерев’яного зрубу, містить кілька муляжів давньоруських обладунків та зброї, що надійно прикріплені до стін. Цей об’єкт буде цікавий насамперед дітям — трьома поверхами споруди можна побігати, уявляючи себе богатирем. Подібні дерев’яні хліви під назвою «Княжий двір» побудовані поруч з музеєм. Окрім всього, тут розташується й археологічна експедиція, що займатиметься дослідженням 80 відсотків території села, де раніше археологи не копали.