Упродовж трьох діб рівняни, передусім мешканці Північного та Ювілейного, задихалися від смороду. Ще й досі в мікрорайонах Рівного час від часу, в залежності від напряму вітру, стоїть нестерпний запах, що змушує людей звертатись з тривогою в різні інстанції, які б мали турбуватись про довкілля і безпеку мешканців. Одних бентежить запах зогнилої квашеної капусти, другі нарікали на випари з каналізації, а інші — на концентрований перегар спиртного чи добре поспілу брагу. Найближче до істини були останні, їхнім дегустаційним здібностям саме час позаздрити численним фахівцям обласного управління екології, обласної і міської санепідемстанцій, управління з питань надзвичайних ситуацій. Оскільки лише коли сморід на рівенських вулицях майже розвіявся, вони змогли нарешті остаточно визначитися з джерелом його походження.
Після численних проб і лабораторних досліджень з’ясовано, що у носах рівнян закрутило не внаслідок зупинки головної каналізаційно-насосної станції міста чи несанкціонованого скидання в Устю промислових відходів, або ж розгерметизації ємностей з хімікатами. У своєрідній газовій атаці на обласний центр винен Шпанівський спиртзавод, а точніше, його занедбані дев’ятигектарні ставки-відстійники, так звані поля фільтрації. Михайло Гуйдаш, начальник обласного управління екології і природних ресурсів: — Свої поля фільтрації для природного відстоювання рідких відходів переробки меляси (побічна продукція виробництва цукру з буряків, яка слугує сировиною для виробництва спирту) завод не очищав понад чотири місяці. В результаті відходи непомірно накопичилися і різкий запах від них, трохи перемежований смородом з рівенського полігона побутових відходів, долинув з вітром до Рівного. До речі, якби завод виробляв спирт не з меляси, а як раніше — із зерна, смороду було б набагато менше. Але як би там не було, працівника підприємства, з вини якого це сталося, оштрафовано на 136 гривень. Окрім того, наше управління готує претензію до самого підприємства за завдану шкоду довкіллю, сума у цьому випадку, звісно, буде набагато більшою. І найголовніше, ми винесли постанову про призупинення роботи Шпанівського спиртзаводу. Він зможе відновити своє виробництво лише коли приведе поля фільтрації у належний стан. Поки управління екології вживало заходів до підприємства-порушника, санепідемстанція Рівного дослідила, якими ж речовинами спиртзавод засмердів Рівне і чи завдано шкоди здоров’ю рівнян. Як повідомила заввідділення комунальної гігієни Ольга Захарченко, це були відходи з переробки меляси — сірководень, меркаптан (настільки смердючий, що людина відчуває його присутність у повітрі при концентрації у пропорції 1 до 500 000) та багато іншої органіки, яка має різкий запах. Але при цьому, мовляв, вказаних хімічних речовин у повітрі, яким дихали рівняни, було недостатньо, щоб ними отруїтися. Хіба що у когось могла трохи запаморочитися голова чи алергетики могли відчути легку задуху. Можливо, й справді так, і масове занедужання рівнянам не загрожувало. Тим більше, зважаючи на той факт, що поки вони крутили носом від різкого смороду, набагато ближчі до його джерела мешканці Шпанова взагалі нічого такого не відчували. Хтось скаже, що вітер з відстойників не в їхній бік дув. А можливо, селяни, на відміну від городян, звичніші до запаху органіки, запаху «бурячанки» та «мелясовки». Та й у сільраді сказали: якщо селяни коли й скаржаться, то хіба що на річку Устя, яка несе у своїх водах різні смердючі промислові відходи з Рівного. Кому що смердить.
