Рівненщина могла б мати газ власного видобутку. Геологи припускають, що запаси газу розташовані в південно-західних районах області. Щоправда, для їхньої розвідки як нафтовикам, так і геологам потрібні чималі кошти. А коштів немає. Для прикладу, торік держава фінансувала геологів на 80-90% від потреби, а цьогоріч — менш, ніж наполовину. І надалі оптимістичних прогнозів ніхто не дає.
Начальник Рівненської геологічної експедиції Петро Савчук стверджує — за період існування установи вже відкрито понад 50 родовищ корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, виконано глибинне геологічне картування, проведено геологічну та інженерно-геологічну зйомку різних масштабів на площі понад 50 тис. кв. км. У Волинській області рівненські геологи виявили перспективні площі, на яких згодом можна буде промислово видобувати мідь, золото, срібло та платину. Там же, на Волині, розвідали і затвердили місце видобутку фосфоритів. Продовжуються роботи з пошуку перспективних площ для видобутку бурштину в північних районах Рівненщини — вже вдалось знайти понад 20 таких місць, які потребують подальшого геологічного вивчення. Запаси ділянки «Володимирець східний» вже можуть розроблятися у разі, якщо їхні власники зможуть вирішити питання зміни цільового призначення землі. Крім того, вже закінчились польові роботи з пошуку рівненських алмазів у північних районах області, які почались ще у 70-х роках минулого тисячоліття. — Ми пробурили більше двох тисяч свердловин, — розповідає пан Савчук. — Обстежили близько тисячі алмазоносних трубок. Знайшли кілька кристалів алмазів, але видобувати їх через геологічні особливості грунту неможливо. Всі знайдені нами трубки були порожніми. Петро Савчук впевнений, що в рівненських надрах є чимало корисних копалин, в яких є потреба як для області, так і держави загалом. Наприклад, наші базальти, за словами геолога, можна використовувати не лише на щебінь та бруківку. Крім того, супутні їм туфові поклади, за дослідженнями рівненських науковців, можуть бути використані більш як у півтора десятках напрямів народного господарства як добрива, сорбенти, будівельні матеріали тощо. Згадав пан Савчук і про заслуги гідрогеологів. Практично всі райцентри Рівненської та Волинської областей, їхні обласні центри, окремі населені пункти та організації споживають питну воду, розвідану саме нашими гідрогеологами. Мінеральні води «Жобринська», «Острозька», «Павлівська», радонові води Корецької обласної фізіотеравпетичної лікарні — розвідані чи продовжують життя завдяки місцевим фахівцям. В населених пунктах Полісся, забруднених від аварії на ЧАЕС, пробурено близько трьох десятків свердловин для забезпечення якісною питною водою місцевого населення, вони безкоштовно передані на баланс місцевим органам влади. Петро Савчук каже, що незважаючи на багатство рівненських надр, через брак коштів розвідувальні роботи рівненські геологи змушені згортати. — Два роки тому фінансування нашої установи було на рівні 70-80% від потреби, — розповідає начальник Рівненської геологічної експедиції Петро Савчук. — Цього року фінансування скоротилося більш як наполовину. Іншими словам, обвал повний. Існувала заборгованість із заробітної платні у першому півріччі цього року. Роботи з державного замовлення виконуються в режимі неповного робочого тижня — лише два дні. А з кінця вересня, можливо, і цей час уріжемо ще наполовину. Враховуючи постійний спад держзамовлень, стан їхнього фінансування, ми змушені скоротити майже третину наших працівників. ”Підзаробити» в невеликих обсягах рівненські геологи можуть лише за рахунок місцевих замовників на розвідці з затвердженням і перезатвердженням запасів підземних питних прісних та мінеральних вод, пошуках з виконанням геолого-економічної оцінки корисних копалин місцевого значення. Наступний рік також оптимізму не вселяє — держзамовлення на геологорозвідувальні роботи фінансуватиметься, очевидно, за залишковим принципом.
