Влада Рівного хоче контролювати встановлення у місті пам’ятних знаків, меморіальних та анотаційних дощок. Тож міськвиконком прийняв положення про їхнє встановлення, бо законодавством це питання не врегульовано.
— Прискорив прийняття такого рішення нещодавній випадок, — пояснив міський голова Рівного Володимир Хомко. — Біля універсаму «Сільпо» на вулиці Київській трапилася велика аварія і в цьому місці поставили хрест. Одні поставили, а інші цим обурені, бо фактично це «кладовище» — під їхнім будинком. Як вийти з цієї ситуації? Я ж не можу приймати рішення по кожному такому окремому випадку. Тому потрібні якісь загальні однакові для всіх правила. Адже якщо на кожному місці аварії ставитимуть пам’ятники, то на що буде схоже місто? До речі, церква також виступає проти такої традиції. Звідки вона взялася? Не знаю. Це, мабуть, якась східноєвропейська традиція, бо для нас це не характерно. І хтось повинен покласти цьому край. Тож згідно з положенням, тепер, щоб встановити пам’ятний знак, меморіальну чи анотаційну дошку, потрібно подати клопотання на ім’я міського голови з обгрунтуванням доцільності цього. Клопотання розгляне комісія міськвиконкому з найменування міських об’єктів і встановлення пам’ятних знаків, меморіальних та анотаційних дощок. Лише після цього рішення про надання дозволу на встановлення розглядатиме міська рада чи відповідне розпорядження прийматиме міський голова. Окрім цього, ескізні проекти пам’ятних знаків, меморіальних та анотаційних дощок обов’язково потрібно погоджувати з управлінням містобудування та архітектури, порядок їхнього виготовлення — в управлінні житлово-комунального господарства, а тексти на них, які, до речі, мають бути українською мовою і хіба дублюватися іноземною — в управлінні культури і туризму. Як і з назвами вулиць, меморіальні дошки про видатних осіб можна встановлювати лише через рік після їхньої смерті.
