Наміри колядників на Рівненщині були безкорисливими, а допомога — адресною

1467 0

Ми у соцмережах:

Наміри колядників на Рівненщині були безкорисливими, а допомога — адресною

У Рівному та навколишніх повітах в усі часи колядували активно і весело. Аматорські театральні гурти існували в кожному селі та містечку. Як правило, організацією подібних атракцій за Польщі займалися «Просвітянські хати» та «Просвіта», в часи Другої світової війни — благодійні організації та Український Червоний Хрест. Одне слово — наміри колядників були благородні та безкорисливі. Допомога була адресною — бідним, одиноким, хворим та немічним.

До прикладу, в газеті «Волинь» від 15 січня 1942 року міститься цікаве повідомлення про те, що «…село Великий Житин, біля Рівного, під час Різдвяних свят було оживлене українською колядою. Діти, молодь і старші колядували на Український Червоний Хрест. Церковний хор села Великий Житин заколядував на цю ціль 931 крб. Свідомі діти українського села Н. Турченюк і Л. Кравчук заколядували на У. Ч. Х. 40 крб., а В. Ющук і Д. Яворська на цю ж ціль передали заколядованих 16 крб. Цей гарний приклад перейняли діти від своїх свідомих батьків…». До речі, це перша друкована згадка про президента незалежної України — Леоніда Кравчука, який родом з Великого Житина.

Та ж газета «Волинь» за 1941 рік на своїх шпальтах розмістила оголошення про видання в Рівному збірки колядок — кантичок (від лат. сantus — «спів», «пісня») «Новий український колядник. Давні колядки і щедрівки та нові патріотичні колядки з додатком святочних побажань» та «Нового українського вертепу (з хати до хати)». Примірники обох видань зберігаються в науковій бібліотеці Державного архіву Рівненської області. Ця прекрасна збірка відомих і не дуже українських колядок та сценарій вертепу варті уваги та вивчення наших фольклористів і краєзнавців.

Олена ГУМІНСЬКА,
старший науковий співробітник
Державного архіву Рівненської області.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також