Цікава традиція побутує у Вараському, Сарненському районах та північній частині Рівненського району, зокрема, в Сарненській, Дубровицькій, Вараській, Зарічненській, Березнівськіц, Соснівській громадах.
Як розповідають в обласному центрі народної творчості, цей давній звичай - обряд вшанування, задобрювання померлих шляхом принесення у жертву одягу та тканини. Для використання "на тому" світі.
Обряд наряджання практикують перед Великоднем, для Антипасхи (Великдень для померлих), а в окремих громадах також перед Зеленими святами - хрести масово одягають у «лєнти», «косники» (стрічки) за ознаками статі померлого родича – на могильні хрести померлих жінок вішають «лєнти» яскравих кольорів - яскраво- рожеві, жовті, оранжеві, салатові, а на могилах чоловіків – темних кольорів – зелені, сині, коричневі, що найбільше практикується на Дубровиччині.
На Березнівщині на могильні хрести вішають відрізки тюлі. Прикрашання «лєнтами» і тюлями – це пізніша традиція, а перед тим могильні хрести прикрашали тканинними елементами, що в багатьох громадах північних регіонів Рівненщини залишилося і донині - хрести на чоловічих могилах наряджають рушниками, а на жіночих – «хвартушиками» (фартухами) та хустками. Часто це були домоткані речі, адже тканина, попри її практичне призначення, досить часто виконувала сакральні функції.
Наряджання усіма цими речами передбачалося для використання померлими на тому світі — збирати в них яблука, носити їжу, витирати руки. А ідея такого «піклування» про померлих на «тому світі» мала офірний характер - для задобрювання померлих, аби ті «не гнівалися» на них та позитивно впливали на життя і побут живих. Залишаючи, даруючи «свою» річ на хресті, який стабільно виступав як оберіг від нечисті та впливу злих сил, людина у такий спосіб ніби підпадає під покров та заступництво померлих родичів, - пояснюють в обласному центрі народної творчості.
Подаровані речі перебувають на хресті до наступного Великодня чи Трійці та замінюються напередодні свята. А старі речі спалюють на відведеному для сміття місці на кладовищі. Причому, в окремих громадах хрести "обростають" речами шар за шаром, бо щорічно наряджають.
До речі, відтепер традиція наряджання могильних хрестів на Рівненському Поліссі офіційно внесена до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
