Віларі визнає, що з ним особливо часто стаються нещасні випадки. Одного разу він одержав перелом ключиці, коли впав з коня — тварина злякалася пластикового пакета і скинула вершника. «Але важливо щоразу одужувати і не падати духом, коли таке стається», — сказав він. «Напевно, мені пощастило, що я не керую автомобілем. У мене є посвідчення тільки на керування трактором», — додав він.
Згадуючи про останній випадок з екскаватором, Віларі розповів: «Коли до мене прилетіли на вертольоті медики, я попросив у них закурити, і всі засміялися. Це звучить зараз нерозумно, але ось що я тоді хотів. Вони зробили мені ін’єкцію, і наступне, що я пам’ятаю — шум вертолітного двигуна».
Неприємності почали ставатися з Віларі в часи його молодості, яку він також провів на фермі в Дурхамі. Він ламав собі ключицю, щиколотки, одержував тріщини в ребрах, заколював себе ножем, яким намагався вистругати паличку, іншим ножем відрізав собі пучку.
Займаючись будівництвом парканів, він багато разів розбивав собі пальці, влучаючи по них молотком. Перейшовши в корівник, одержував удари копитами. Голову собі він розбив, коли спускаючись сходами, ніс тюки сіна і, спіткнувшись об кота, впав вниз.
Багатостраждальна дружина Евелін заявила: «Це, на жаль, стає вже в деякому роді смішно. Життя поруч з ним повне пригод. Якщо щось повинно статися, то стається тільки з Міком. Я ніколи не забуду, коли Мік наступив на картоплину, послизнувся і зламав обидві щиколотки».
”Він просто один з таких людей… Знаєте, коли його друзі хочуть дізнатися, чи пропущений по паркану електричний струм, вони завжди просять Міка доторкнутися. Але його ніщо не вибиває з колії, і він ніколи не звинувачує інших у своїх невдачах. Він завжди був дуже працьовитий, так що вбивчі для нього не нещасні випадки, а тимчасова непрацездатність, що викликається ними», — пояснила дружина. «Родина нудьгує за ним, особливо онуки. Я за ним сумую — він моя кам’яна стіна. Без нього я не знаходжу собі місця», — додала дружина.
