Місцеві вибори у жовтні відбуватимуться за новими, незвичними ще для українців правилами. Якщо з голосуванням за депутатів сільських рад, а також за сільських та міських голів проблем не виникне, то до міських, районних та обласних рад обрати кандидатів виборцям буде важче. А ось позбавити депутата чи навіть міського голову мандата новий закон дозволяє легко.
Проголосований торік Виборчий кодекс уже у липні депутати Верховної Ради змінили. Серед внесених новел — обрання старостів колишніх сільських рад, що увійшли до ОТГ. У жовтні на виборах голосування за них не буде, цю посаду законотворці вирішили забрати з переліку тих, які обирають. Старостів тепер буде призначати голова ОТГ, а затверджуватиме призначення відповідна сільська, селищна або міська рада.
Такі зміни, вважають експерти, будуть на користь громадам. Хоча староста першопочатково і сприймався як представник певної маленької громади, його «повноваження» вирішили розширити, зробивши його не лише представником села, а й представником голови ОТГ у тому селі. Те, що старосту призначатимуть, а не обиратимуть, має зробити посаду суто виконавчою, а не політичною, що також мало би позитивно вплинути на його роботу у громаді. І що не менш важливо, призначені старости не конфліктуватимуть з головами ОТГ.
У жовтні жителі області отримають на руки одразу кілька бюлетенів. Обиратимуть сільського, селищного або міського голову своєї ОТГ, депутатів цієї ОТГ, районних депутатів та обласних, тобто ставитимуть відмітки у чотирьох бюлетенях.
Вибори сільських, селищних та міських голів у громадах, де менше 75 тис. виборців, відбуватимуться за мажоритарною системою відносної більшості в єдиному багатомандатному окрузі. Тобто виграє той кандидат, який набере найбільшу кількість голосів.
Вибори голови міста, де понад 75 тисяч виборів, відбуватимуться за системою абсолютної більшості — виграти зможе лише той, хто набере більше 50% голосів. Якщо ніхто не набиратиме, подібно до президентських виборів, буде другий тур.
Зміни, внесені парламентом, дозволили також балотуватися на міських голів не лише представникам партій, а й самовисуванцям, що полегшило процес частині рівненських кандидатів, які довгий час не могли заручитися підтримкою жодної з партій.
Можна бути самовисуванцем і у депутати місцевої ради, якщо громада має менше 10 тисяч виборців. Вибори у такій ОТГ відбуватимуться за мажоритарною системою відносної більшості. Тобто депутатів обиратимуть, як і раніше, в округах, але самих округів уже буде менше, а від кожного округу у раді має бути не менше двох і не більше чотирьох депутатів.
Вибори до обласних, районних та сільських, селищних, міських рад, де більше 10 тисяч виборців, відбуватимуться за системою пропорційного представництва за відкритими виборчими списками місцевих організацій політичних партій у територіальних виборчих округах. Це означає, по-перше, що балотуватися у депутати можна буде лише від політичних партій. Як і раніше, не обов’язково бути членом партії, проте самовисуванці потрапити до міських, районних чи обласних рад уже не зможуть. По-друге, партіям доведеться формувати два списки. Як приклад розглянемо вибори депутатів обласної ради.
Відповідно до Виборчого кодексу, Рівненська обласна рада і надалі нараховуватиме 64 обранці. Відповідно, партії, які будуть балотуватися, мають запропонувати єдиний виборчий список з не більш як 64 кандидатів. Окрім того, кожен, хто увійде до єдиного списку (окрім першого номера), має увійти у регіональний список у кожному виборчому окрузі. А округів, зазначимо, уже буде не 64, як на минулих виборах, а у п’ять разів менше. У регіональному списку партія має запропонувати не менше п’яти і не більше дванадцяти своїх кандидатів.
Виборець на дільниці, голосуючи за певну партію, має також проголосувати і за кандидата, якого підтримує у регіональному списку партії. Таким чином, якщо партія подолає 5-відсотковий бар’єр і потрапить до ради, то, у першу чергу, отримають мандати ті її кандидати, які набрали більше 25% голосів виборців свого округу. Якщо ж таких переможців від партії буде менше, аніж отриманих нею мандатів у раді, то решта кандидатів пройде до ради відповідно до черговості в єдиному списку партії. Перший номер у списку партії, яка подолала бар’єр, до слова, як і на минулих виборах, проходитиме до ради першочергово.
Новинка цьогорічних виборів також — гендерна квота. У кожній п’ятірці у списку має бути не менше двох представників іншої статі. Тобто на кожні три чоловіки у списку має бути не менше двох жінок або навпаки. Окрім того, новий Виборчий кодекс надав партіям можливість більше контролювати своїх депутатів. Так, партія, від якої пройшов депутат, може позбавити його мандата, якщо він діятиме всупереч партії, фракції або покине фракцію. Також партія зможе відкликати голову ОТГ, якщо він на вибори був висунутий нею, а не йшов самовисуванцем. Самовисуванців-голів може позбавити головування сама рада — більшістю голосів.
Минулого тижня Центральна виборча комісія також поставила крапку у ще одному дуже дискусійному питанні — виборах до районних рад. Хоча у липні парламент затвердив нову кількість районів в Україні (на Рівненщині чотири замість шістнадцяти), рішення про створення нових районних рад довгий час було підвішеним у повітрі. По-перше, виникали і досі є сумніви, чи потрібні ці ради взагалі, які функції вони виконуватимуть і з яких джерел фінансуватимуться. І хоча остаточного роз’яснення поки нема, вибори до Рівненської, Вараської, Дубенської та Сарненської райрад відбудуться.
Фактично, новоутворені районні ради відповідатимуть за комунальне майно, яке їм передадуть ліквідовані райради, наприклад, за районні лікарні, та мали би координувати співпрацю місцевих рад. Проте оскільки децентралізація більшість повноважень та податків передала на ОТГ, без змін до Податкового кодексу новоутворені районні ради не матимуть грошей на власне утримання. Йдеться, у першу чергу, про заробітну плату для працівників апарату.
Щодо РДА, то старі працюватимуть, поки не буде ухвалено новий закон і Кабінет Міністрів не отримає повноважень ліквідовувати районні адміністрації та створювати нові.
— Коли це буде і чи буде взагалі, залежить від голосування у Верховній Раді, — зазначає заступник голови Рівненської ОДА Ігор Тимошенко. — Щодо повноважень нових РДА, то теж, поки немає відповідного закону, говорити складно. Можливо, будуть ті ж самі. А для того, щоб не було РДА, а були виконкоми, потрібно вносити зміни до Конституції.
Олеся АНТОНЕНКО.
