«Ворскла» — «Верес» — 3:0 (1:0)
Чемпіонат України. 26 тур. 27 квітня. Полтава. Стадіон імені Бутовського. 2000 глядачів.
«Ворскла»: Ісенко, Бацула, Хрипчук, Павлюк, Крупський, Мякушко (Челядін 78), Скляр, Пердута, Кане, Ндукве (Малиш 70), Ієде (Авдилі 83).
«Верес»: Кожухар, Шевченко, Вовченко (Балаба 46), Гончаренко, Куція, Харатін (Кучеров 62), Кльоц, Дахновський (Вендел 72), Луан (Годя 62), Гайдучик (Шарай 46), Степанюк.
Голи: Кане 25, Ндукве 58, Малиш 90.
Формально на гру в Полтаві гості з Рівного прибули у якості фаворитів: «Верес» мав 35 очок і сьоме місце, «Ворскла» — 21 очко і чотирнадцятий рядок у таблиці. Насправді все виглядало не зовсім так. Команда з Полтави останнім часом переживає проблеми у зв’язку з намаганням влади позбавити власності єдиного спонсора команди, який перебуває у Парижі, тож недоступний специфічному українському правосуддю. Досвідчений тренер Максимов робить все можливе, аби команда здобувала очки, але останнім часом полтавцям страшенно не щастило. Хоча за складом футболістів та їхньою кваліфікацією саме «Ворскла» знаходиться десь посередині поміж українських команд, а «Верес», навпаки, — за рівнем футболістів команда з Рівного десь третя-четверта з кінця. Торік було гірше, але з приходом Гончаренка, Степанюка та Харатіна склад команди став більш кваліфікованим. Саме це разом із плідною роботою тренерів та прихильністю удачі й дозволило рівнянам піднятися на досить високу позицію.
Перед грою у Полтаві «Верес» вже забезпечив собі місце у лізі на наступний рік і на щось більше міг претендувати лише теоретично. І хоч найбільш завзяті уболівальники вже бачили команду серед претендентів на четверте місце, яке дає право стартувати в єврокубках, гравці разом із тренерами цілком тверезо оцінювали свій рівень. Полтавцям же після серії поразок дуже потрібна була перемога. І коли цю перемогу здобувати коли не у грі з «вискочками» із Рівного? Тому господарі поля з перших хвилин кинулися в боротьбу, але першим забити міг саме «Верес». Степанюк, який повернувся до Рівного саме з Полтави, дуже хотів відзначитися саме у цій грі. І це йому завадило забити із зручної позиції. А потім на полі була лише «Ворскла», яка постійно випереджала суперників у боротьбі. Такого тиску не витримувало навіть «Динамо», то що казати про «Верес». На відміну від киян гравці з Рівного не мають тої майстерності, а гасати про полю з останніх сил вони чомусь не могли. Сюди ж і помилки у захисті, за які команду покарав у минулому турі «Чорноморець». Тоді становище вдалося виправити — після пропущеного м’яча «Верес» відігрався і здобув перемогу. Але ж «Ворскла» нині — це не напіврозвалений «Чорноморець», де найкращим є товстозадий ветеран Ракицький. Тому «Верес» міг ще у першому таймі пропустити свої три м’ячі. Але команді знову пощастило. Щастити завжди не буде, тому в другому таймі полтавці остаточно затоптали гостей і впевнено перемогли.
Для «Вереса» у цьому нема нічого страшного — можна спокійно програвати решту чотири гри чемпіонату. Яка різниця — сьоме місце або дев’яте чи десяте? Цікаво інше — чи зможуть тренери налаштувати команду зіграти у наступному матчі не за турнірні очки, які нічого не дадуть, а заради своїх уболівальників, які прийдуть на стадіон, та спонсорів, які закушуватимуть у віпложі? Суперником буде «Оболонь», яка подібно до «Ворскли» теж бореться за виживання з останніх сил. Різниця лише в тому, що рівень футболістів у киян аж ніяк не вищий, ніж у «Вереса». Тому знову програти без варіантів буде якось не дуже доречно. Тому цю гру варто подивитись у суботу о вісімнадцятій на недобудованому стадіоні «Авангард».
Микола НЕСЕНЮК.
