Цими днями Олександру К. довелося пильнувати відразу за двома господарствами — своїм та матері, яка змушена була поїхати у Рівне, в лікарню. У селищі Клесів, що на Сарненщині, де вони проживають, останніми роками звичними стали дрібні крадіжки охочих до випивки та байдужих до роботи односельчан. Син наказ матері виконав ціною життя хоч і пропащої, та все ж людини.
Зайці — сусіди матері Олександра К. Саме на їхньому подвір’ї того злощасного дня, другого листопада, він, провівши власне розслідування, виявив зниклу з материного двору балію і, ввірвавшись до будинку, побив 46-річного Володимира Зайця так, що від завданих травм той помер. Слава про родину Зайців у селі — не найкраща. Нині покійний Володимир постійно зазирав у чарку. А оскільки ніде не працював і, як робить багато хто з клесівчан, ходити копати бурштин через підточене горілкою здоров’я вже нездужав, то займався крадіжками або чекав на бурштиновий заробіток сина Олександра. Теж небайдужа до алкоголю мати цю родину, ще коли діти були маленькими, залишила, пішла жити в сусіднє село до іншого чоловіка. Доки з Зайцями жила донька, то Володимир трохи тримався. Коли ж вона зайнялась влаштуванням особистого життя і перебралася від батька в інше житло, той покотився на дно. Не особливо прагнув до кращого життя і син Володимира Олександр, якому лише 20 років. Після дев’ятого класу він не пішов ні вчитися, ні влаштовуватися на роботу, а зайнявся копанням бурштину, гроші від якого у нього теж не раз витрачалися на випивку. Про те, що трапилося у той злощасний день другого листопада, Олександр Заєць розповідає так: — Коли Олександр побив батька, мене вдома не було. Коли я повернувся десь об одинадцятій, мені теж від нього дісталися удари, відповісти на які я не міг, оскільки не маю стільки сили, а Олександр — майстер з боротьби. У нас на подвір’ї дійсно стояла балія, яку, мабуть, батько вкрав. Коли після зустрічі з Олександром я забіг у хату, батько важко дихав. Потім він дихати перестав і я відразу ж побіг до сестри за поміччю. Почути версію Олександра К. щодо того, що трапилося в будинку Зайців, нам не вдалося, оскільки вдома чоловіка не виявилося. Не було його і в будинку батьків його дружини. Тесть Олександра, який вийшов назустріч, висловив припущення, що Володимира Зайця могли побити до того, як він зустрівся з його зятем, адже Зайців «постійно товкли». Крім цього, сказав він, Олександр нині у шоковому стані, оскільки не чекав, що трапиться така трагедія, тому не бажає ні з ким спілкуватися. Ставлення ж у клесівчан до того, що трапилося, — різне. Одні шкодують Олександра К. і стверджують, що Заєць і від легкого удару «загнувся б», настільки поганим було його здоров’я від регулярного вживання алкоголю. Інші кажуть, що не обов’язково було застосовувати кулаки для того, щоб повернути балію. І перші, й другі позитивно відгукуються про Олександра, і навпаки — про Володимира. Своє припущення щодо того, чому Володимир вів такий спосіб життя, який передбачав чергування п’янок і крадіжок, остання з яких призвела до трагедії, висловив голова Клесівської селищної ради Василь Шіпко: — Можливо, люди, які п’ють, не адаптувалися до нових умов життя, втратили віру після того, як всі підприємства стояли, не платили зарплату. Адже, приміром, назвати причиною п’янства і крадіжок відсутність роботи я не можу. У Клесові нині є достатньо роботи для чоловіків, адже у нас працюють підприємства, є два гранкар’єри, на яких дефіцит робочої сили і зарплата 600-800 грн. Однак такі, як Зайці, не хочуть працювати. Вони ходять копати бурштин, де за короткий термін можна заробити велику суму грошей і її пропити. В такий «легкий» хліб втягується і молодь. Замість того, щоб іти десь вчитися, копає бурштин. Уявіть майбутнє цих людей. Покопавши років 5-10 бурштин у холодній воді, людина стає калікою. У неї немає ні стажу, ні кваліфікації, перерахунків у страхові фонди вона не робить, тож ні на яку пенсію не може розраховувати. Це буде знову державі додатковий клопіт, оскільки вони прийдуть до неї з проханням «дай», «поможи». Втім, легалізувати бурштиновий бізнес, щоб у цих копачів був якийсь соцзахист, держава не поспішає. Натомість нам пропонували створити місцеву патрульну службу, щоб контролювати родовища. Однак якщо озброєний спецпідрозділ міліції не може справитися з бурштинокопачами, то два-три чоловіки, озброєні палицями, з ними аж ніяк не справиться. Яким же чином заохочувати молодь до нормального способу життя, до праці? Ми кілька років тому відкрили в Клесові філію спортшколи. А в майбутньому, якщо вдасться, я планую також створити тут Будинок молоді.
