Акціонери ЗАТ «Рівненський ливарний завод» вимагають від прокуратури порушити кримінальну справу проти заступника начальника управління УМВС у Рівненській області Віталія Заславського. Власники заводу звинувачують його у перевищенні службових обов’язків та зловживанні владою.
Протистояння акціонерів ЗАТ «РЛЗ» та правоохоронних органів почалося більше місяця тому. Щоправда, за своєю суттю воно більше нагадує біблійний вислів «глас волаючого в пустелі» . Глас у пустелі — це звернення акціонерів товариства з різними скаргами та заявами до працівників УМВС. Втім, на жаль, працівники МВС йог ніяк не можуть почути, оскільки їхня реакція на ці звернення, як стверджують власники підприємства, дуже млява. Три роки поспіль акціонери ЗАТ «РЛЗ» не могли потрапити на власне підприємство. Заважав їм це зробити колишній генеральний директор Валерій Канський та найняті ним охоронці. Місяць тому акціонерам все ж таки вдалося потрапити на підприємство. Більше того, вони встигли представити колективу призначеного кількома зборами акціонерів законного генерального директора Валерія Марчука. Той, у свою чергу, встиг приступити до виконання своїх службових обов’язків. Про факт зміни керівника заводу були повідомлені всі місцеві органи влади, в тому числі й силові структури. Спочатку новий керівник розірвав договір про охорону підприємства з приватною агенцією «Тайфун» і попросив її працівників залишити територію заводу. Охорону заводу пан Марчук доручив охоронцям фірми «Багіра і К». Тоді ж, після нетривалих переговорів з фінансовим директором підприємства пані Зюбановою, він у присутності акціонерів отримав штампи, печатки та документи підприємства. Все відбувалося толерантно і в рамках закону, що підтверджують відповідні відеозаписи під час передачі. Відтак обґрунтованих претензій ні в кого і бути не могло. Менш як за годину ситуація докорінно змінилася. Жінка звернулася до правоохоронців із заявою про заподіяння їй новим директором паном Марчуком та групою невідомих осіб тілесних ушкоджень. Слідчо-оперативна група, що прибула на підприємство, за особистою вказівкою заступника начальника обласного управління УМВС Віталія Заславського (що добре видно на відео, зробленому акціонерами) вилучила всі печатки, штампи та документи заводу. Адміністративні приміщення були опечатані, а охоронні пости на заводі кілька днів займали працівники «Беркута». — На кілька днів понад сотня працівників міліції взяли під охорону приватне підприємство, — каже голова наглядової ради ЗАТ «РЛЗ» Ілля Кошкін. — Їх велику чисельність добре видно з відео, що ми зробили тоді на заводі. Наступного дня силоміць викинули працівників охоронної фірми «Багіра і К», з якими пан Марчук уклав договір про охорону заводу. Після «спілкування» з «Беркутом» у хлопців було виявлено тілесні ушкодження. Напевно, розуміючи незаконність своїх дій, пан Заславський весь час нервував, постійно комусь телефонував. Через певний час він дозволив увійти та зайняти пости на території підприємства попередній охоронній фірмі. Хоча з нею директор заводу Валерій Марчук на той момент вже розірвав угоду. Через кілька днів міліція залишила завод, а охоронці повикидали на вулицю законного директора Валерія Марчука та власників РЛЗ. Дивує те, що пан Заславський мав змогу переглянути усі установчі документи та протоколи зборів акціонерів, був добре поінформований як представник УВМС про те, що дані в державному реєстрі щодо директора РЛЗ не відповідають дійсності, але чомусь зробив «дивний» висновок відносно того, хто є законним генеральним директором підприємства. Дії правоохоронців пан Кошкін називає «міліцейським рейдерством». Каже, що захоплення підприємства правоохоронцями відбулося безпідставно, навіть без будь-яких псевдо— «правових» документів (рішень суду , протоколів зборів, контрактів, наказів, угод та т.д.). Як видно на відео, все робилося винятково за вказівками пана Заславського. За кілька хвилин працівники міліції захопили завод. Усунули законно обране керівництво від управління, а власників позбавили майна. Після чого передали весь майновий комплекс — приміщення та обладнання — колишньому генеральному директору Валерію Канському та його охоронцям. В їхніх руках товариство перебуває і понині. А за кілька днів правоохоронці віддали пану Канському печатки, тим самим завершивши повний процес передачі підприємства. — Заступник начальника УМВС в Рівненській області пан Заславський, — продовжує Ілля Кошкін, — не будучи працівником Державної служби охорони, перевищив свої повноваження і одноосібно визначив, яка з охоронних структур більше потрібна для акціонерного товариства. А також особисто «визначив», хто є директором і власником цього товариства. Крім того, працівники Рівненського райвідділу міліції вилучили у пана Марчука печатки підприємства. Підставою для цього став зламаний ніготь пані Зюбанової. А саме, сфабрикована кримінальна справа про нібито завдання їй тілесних ушкоджень, порушення якої згодом суд скасував. Уявляєте, через цей ніготь на підприємство приїхало більше сотні працівників міліції. За декілька днів правоохоронці таки повернули печатки, але не законному генеральному директору який згідно з міліцейськими інструкціями відповідає за їх належне використання, не власникам товариства… а звільненому генеральному директору заводу Валерію Канському, який, по суті, є просто фізичною особою та не має жодної законної підстави знаходитись на ЗАТ «РЛЗ», а тим більше керувати ним. До речі, все це відбулося після того, як власники товариства повідомили їх — у разі виникнення сумнівів стосовно того, хто є директором ливарного заводу, згідно з законом печатки вони мають повернути власнику ЗАТ «РЛЗ». Ще один кричущий випадок стався на заводі вже за кілька днів після згаданих подій. А саме, коли акціонери в присутності журналістів спробували вкотре провести засідання наглядової ради, охоронці не допустили їх у приміщення заводу. Більше того, своїми діями вони відверто перешкоджали законній діяльності журналістів, створивши загрозу життю та здоров’ю усіх присутніх, повісивши на решітку вхідних дверей високовольтний кабель, по якому у будь-який момент могли увімкнути струм. З цього приводу пан Кошкін одразу зателефонував у міліцію і зробив заяву про злочин. Правоохоронці на місце події прибули за декілька хвилин. Втім, замість того, щоб одразу оглянути місце злочину та допитати можливих його організаторів, слідчі майже годину брали пояснення у заявників. Коли все ж таки дійшло до огляду місця злочину, слідчі просто знищили докази, висмикнувши та кинувши на підлогу високовольтний кабель. Загалом, обставини у рівненських працівників МВС якось дивно збігаються. Безумовно, згідно з законом міліція має охороняти громадський порядок. Втім, у даному випадку ця охорона стає більш корисною колишньому керівництву ЗАТ «РЛЗ». Крім того, чомусь пані Зюбанова визнається постраждалою, а Марчук не визнається, з огляду на те, що він вже кілька років не може приступити до виконання своїх службових обов’язків. Водночас, ані Зюбанова, ані Канський не можуть надати підтверджень своєї легітимності, крім витягу з державного реєстру. Чомусь саме це є для міліції переконливим доказом. Натомість рішення законного власника про призначення генерального директора не є для правоохоронців правочином. За таких обставин думка акціонерів подібна до голосу волаючого в пустелі. У біблійному сюжеті цей голос було почуто Богом. Чи почують голос акціонерів рівненські «боги» — покаже час.
Коментарі Віталій Заславський, заступник начальника УМВС України в Рівненській області: — Всі звинувачення на мою адресу є повністю безпідставними. Підтвердженням цього є кілька скарг на мої дії, зареєстрованих у прокуратурі і поданих від різних сторін конфлікту. Якби я грав на чиюсь користь, то, відповідно, хтось був би задоволений моїми діями, а хтось ні. Можу констатувати лише одне — ми охороняли на підприємстві громадський порядок. Міліція прибула на підприємство після того, як до нас надійшла скарга від пані Зюбанової про заподіяння їй тілесних ушкоджень та факт вилучення в неї із застосуванням сили печаток та документів заводу. Працівники слідчо-оперативної групи проводили свою роботу винятково в рамках закону. Я в їхню роботу не втручався. Не мав на це права, та й вони б мене у такому випадку не послухали. Те, що знято на відео, — робоча розмова і не більше. Ніяких вказівок я не давав. В рамках дослідчої перевірки було вилучено печатки та документи підприємства. Папери, які підтверджують легітимність пана Марчука і пана Канського, мені показували представники обох сторін. Кожен папірець суперечить іншому. Я не став розбиратися в тому, хто правий, а хто ні, оскільки це не входить до моїх повноважень. Для цього є інші інстанції. Тепер щодо охорони підприємства. Оскільки до нашого приходу завод охороняли працівники «Тайфуну», ми їх там і лишили до з’ясування усіх обставин. Не могли ж ми підприємство взагалі залишити без охорони. Крім того, там справді кілька днів були присутні і представники «Беркута». Не більше 15 чоловік разом із міліціонерами райвідділу. Не та подія, щоб задіювати увесь особовий склад УМВС. Присутність правоохоронців була зумовлена винятково однією метою — недопущення сутичок між працівниками «Тайфуну», яких свого часу найняв охороняти підприємство пан Канський, та найнятими паном Марчуком, охоронцями фірми «Багіра і К». І нам це вдалося. Щодо решти — нехай розбираються уповноважені на це структури. Тим більше, що нині всі матеріали знаходяться в прокуратурі. Вони і дадуть оцінку моїх дій згідно з законом. Павло Пастушок, заступник начальника Рівненського районного відділу міліції, начальник слідчого відділу: — За зверненням пані Зюбанової була порушена кримінальна справа — примушення до виконання цивільно-правових зобов’язань. В рамках цієї кримінальної справи і було вилучено печатки та документи підприємства. Після проведених слідчих дій ми повернули їх заявнику, оскільки пані Зюбанова була визнана у цій кримінальній справі потерпілою стороною. На сьогодні кримінальна справа скасована судом, але повернули печатки ми до того, як було винесено цю ухвалу. Валерій Марчук, генеральний директор ЗАТ «РЛЗ»: — Захоплення приватного підприємства, на мою думку, стало можливим завдяки «трьом стовпам», на які у своїй діяльності спирається колишній генеральний директор ЗАТ «РЛЗ» Валерій Канський та ті, хто за ним стоїть. По-перше, це незаконні дії держреєстраторів, які не вносять змін до реєстру щодо керівника РЛЗ. По-друге, робота угруповання під назвою «Тайфун». І насамкінець — міліція, яка не тільки сором’язливо відвертається від очевидних злочинів. Більше того, в окремих випадках міліція сама здійснює злочини, відбираючи майно в законних власників. Щоб ні в кого не було сумнівів в упередженому ставленні правоохоронців до ЗАТ «РЛЗ» можу навести такий факт. Акціонери звернулися до правоохоронців із заявою про те, що звільнений три роки тому директор заводу пан Канський, який ввесь цей час через різні суди вимагає поновити його на роботі, подаючи відповідні заяви «за місцем свого проживання» в різних куточках країни. Тим часом, факт, що він судиться в різних областях України про поновлення на посаді, не заважає йому щомісяця отримувати на заводі чималу заробітну платню (інколи більше 30 тис. гривень на місяць). Міліція в цьому не знайшла нічого дивного і відмовила в порушенні кримінальної справи, навіть не опитавши мене та власників «РЛЗ». Таким чином, напрошується єдиний висновок — активна участь міліції на користь згаданих осіб та ігнорування звернень про злочини дозволяють Канському безкарно розпоряджатися чужою власністю. Всі ці факти власники заводу вже виклали у своєму зверненні до прокуратури, і ми сподіваємося, що там у цьому розберуться і обов’язково дадуть правильну оцінку дій як правоохоронців, так і самого пана Канського.
