Верховна Рада досі не прийняла державний бюджет наступного року. Без головного фінансового документа країни не можуть приймати свої бюджети і органи місцевого самоврядування. Зважаючи на це, Рівненська обласна рада на сесії 20 грудня планує затвердити власний тимчасовий бюджетний розклад. Про ситуацію з бюджетними коштами розповідає Олексій Кособуцький, голова постійної комісії облради з питань бюджету, фінансів і податків.
— Пане Олексію, всі постійні комісії обласної ради підтримали проект рішення про тимчасовий бюджет, за яким область буде жити до прийняття основного фінансового документа. Чи може тимчасовий бюджетний розклад мати якісь негативні наслідки для області? — Поняття тимчасового бюджетного розкладу прописано у Бюджетному кодексі. Кілька років тому з тимчасовим бюджетом ми майже півроку жили. Такий документ дозволяє фінансувати основні видатки щомісяця в межах 1/12 річного бюджету. Здебільшого фінансуватись будуть захищені статті видатків, зокрема, зарплати працівникам бюджетних установ, енергоносії, медикаменти. Якщо процес прийняття бюджету затягнеться в часі, то є пересторога, що можуть виникнути певні складнощі з фінансуванням зарплат працівникам бюджетних установ. Наскільки мені відомо, з початку наступного року має збільшитись мінімальна заробітна плата та прожитковий мінімум. Ми ж за тимчасовим бюджетом зможемо фінансувати ці видатки у цьогорічних розмірах. Втім, якщо така ситуація виникне, то впевнений, що держава це відкоригує відповідними дотаціями. — Чи є вже якісь прогнози, яким може бути цьогорічний державний бюджет? — Не виключаю, що цього року будуть суттєво збільшені видатки на капітальне будівництво шкіл, лікарень, дитсадків, доріг. Це в першу чергу зумовлено тим, що наступний рік — останній перед виборами Президента. Інші видатки можуть бути зменшені. Я маю на увазі оптимізацію штатів державних структур. Упевнений, чим раніше держава почне роботу у цьому напрямі, тим краще буде для всіх, оскільки штати в багатьох державних структурах "роздуті". А взагалі, щороку державний бюджет для нас — це лотерея. До останнього не знаєш, де збільшать видатки, а де — уріжуть. — На засіданні бюджетної комісії ви запропонували на розгляд колег-депутатів результати проведеного вами дослідження щодо витрат на опалення в бюджетних установах області. Що спонукало до такого дослідження? — У нас немає чіткого планування витрат на комунальні послуги та спожиті енергоносії в бюджетних установах області. Ми витрачаємо колосальні кошти з бюджету там, де можна було б їх зекономити. Щоб провести це дослідження, я звернувся до керівників різних навчальних закладів області з проханням надати інформацію щодо затрат на опалення їхніх приміщень. З офіційних їхніх відповідей вийшло, що в одному навчальному закладі вартість опалення одного квадратного метра може коштувати три гривні на місяць, а обігрів квадратного метра в такому ж самому за об'ємом приміщенні, тим самим видом палива, тільки вже в сусідньому районі — 300 гривень. У своїй презентації я навів перелік з 25 закладів освіти, обігрів яких обходиться бюджету найдорожче. Своєю презентацією я хотів привернути увагу депутатів до цієї проблеми. Спонукати їх спільно зі спеціалістами віднайти універсальний алгоритм обрахунку та планування витрат за спожиті енергоносії. Це допомогло б при плануванні бюджету на наступний рік уникнути зайвого витрачання бюджетних коштів. — Скільки, на вашу думку, при виваженому плануванні витрат можна було б зекономити коштів? — Щороку з обласного бюджету на енергоносії та комунальні послуги для всіх закладів бюджетної сфери ми витрачаємо близько 65 мільйонів. Зі зведених бюджетів, тобто окрім обласного, ще й районних, міських та сільських бюджетів, виділяється сума в чотири рази більша. Лише за попередніми підрахунками, при розумному плануванні витрат на енергоносії та комунальні послуги можна було б заощадити до 20% витрат. Зі зведеного бюджету — це 50 мільйонів гривень. — Ви запропонували й механізм компенсації місцевим громадам коштів за використання доріг місцевого значення великогабаритною технікою. — Щороку ми витрачаємо чималі кошти з обласного бюджету на будівництво білощебеневих комунальних доріг. Руйнуються вони зазвичай через те, що їздить цими дорогами великовагова техніка — трактори, лісовози, комбайни. Як варіант, сільські та міські ради могли б укласти з підприємцями — користувачами комунальних доріг договори з прописаним механізмом компенсації витрат на утримання та ремонт цих доріг. Нині опрацьовується кілька можливих механізмів такого обрахунку. Найпростіший варіант — від загальної вартості дороги підприємці мають відшкодувати певний відсоток. Облдержадміністрація попросила відкласти розгляд цього питання, щоб вивчити усі юридичні аспекти. Подібних рішень в Україні ще не приймали. Тому я розумію, що цей факт може викликати певний острах бути першими в такому напрямі у місцевих чиновників. — А куди компенсовані підприємцями гроші мають сплачуватись? — Це питання нині теж є предметом для дискусії. Я пропоную, щоб гроші йшли до спецфондів органів місцевого самоврядування, на території яких знаходяться ці комунальні дороги. В облдержадміністрації є інший варіант — можливо, це буде якась окрема структура. Врешті, головне — щоб запрацював цей механізм компенсації. Тоді будемо мати додаткові кошти на ремонт комунальних доріг.
