Як можуть відгукнутися руйнівні сейсмічні процеси, що виникли біля узбережжя Японії, в Україні і, зокрема, в Рівненській області, яка має і «свою» атомну електростанцію, і сусідню — Хмельницьку?
Розповідає Сергій Вербицький, завідувач відділу сейсмічності Карпатського регіону Інституту геофізики НАН України: — Ніхто, крім Господа Бога, не знає, коли й де землетрус станеться, отож стверджувати про це — безвідповідально. Можна тільки говорити про таку ймовірність, скажімо, в Японії вона завжди була більша, в нас — менша. Але навіть вони, зі своєю найсучаснішою технікою, не змогли точно передбачити час і масштаби катастрофи. Ми ж і поготів не змогли б. Бо дуже мало уваги приділяється вивченню сейсмічності як всієї України загалом, так і західних областей зокрема. Для того, щоб бодай з якомога більшою ймовірністю тільки передбачити, де, коли і з якою силою може статися землетрус, у нас немає достатньої кількості спеціалізованих сейсмопунктів. Навіть коли йдеться про об’єкти підвищеної небезпеки. Так, вже більше десяти років минуло як Міжнародне агентство з атомної енергії МАГАТЕ зобов’язало кожну АЕС мати власну систему сейсмічного моніторингу, але далі стадії проектування справа поки не пішла. В результаті нам залишається тільки покладатися на запевнення енергетиків, скажімо, про те, що, зокрема, найближчі до нас Рівненська та Хмельницька АЕС витримають поштовхи у 5-6 балів, які «докотяться» до них від максимально прогнозованого землетрусу в сейсмоактивній зоні Вранча. Можливо, й так. А що в нас під ногами коїться, які місцеві землетруси загрожують? Де гарантія, що якийсь дрібний місцевий землетрус не накоїть більшої біди в окремому населеному пункті чи на якомусь окремому серйозному об’єкті, ніж відгомін великого землетрусу здалеку? Для прикладу, на початку 2002 року в смт Микулинці на Тернопільщині стався землетрус з інтенсивністю 6 балів. І хоча через малу глибину центру землетрусу вже на відстані 20 кілометрів поштовхи не відчувались, в самому селищі кількасот будівель зазнали пошкоджень, в тому числі місцевий монастир, половина школи сповзла в річку. Ось тобі й місцевий землетрус в зоні, яка вважалася асейсмічною! Нещодавно у Новодністровську, місті-супутнику ГЕС, почалися поштовхи, яких раніше не було. Тобто, вважаю, якщо нам і загрожує якась небезпека, то не здалеку, а на місцях, де ситуація не вивчена. Тим часом керівництво обох атомних електростанцій — і Рівненської, і Хмельницької — запевняє, що атомки здатні витримати не тільки землетрус у 6 балів, а й смерчі та інші екстремальні природні явища. Заступник головного інженера з ядерної та радіаційної безпеки Рівненської АЕС Сергій Боришкевич пояснив, що в проекті електростанції враховано різні зовнішні дії техногенного і природного характеру, зокрема: зовнішні затоплення та пожежі, повені, смерчі, вибухи, ударна хвиля, задимлення, сильний вітер, екстремальні опади у вигляді снігу та підземні поштовхи. РАЕС спроектована з розрахунку на максимальний землетрус інтенсивністю 6 балів. Найбільшу небезпеку для району розташування електростанції становлять землетруси зони Вранча (Румунія). Розрахункова сейсмічна дія від цього землетрусу на майданчику РАЕС становить 4,6 бала. Відповідно до вимог МАГАТЕ і сучасних нормативних вимог до оцінки сейсмічності майданчиків АЕС, Інститут геофізики НАН України і Київський інститут інженерних досліджень «Енергопроект» в 1999-2001 роках провели додаткові дослідження сейсмічної небезпеки майданчика РАЕС. Результати свідчать, що досліджуваний район із сейсмічної точки зору є спокійним і зміни не передбачаються. — З карстовими проявами ситуація теж не викликає побоювань, — запевняє начальник відділу природо-техногенної безпеки РАЕС Петро Шпаківський, — оскільки прояви карстових процесів на поверхні землі в районі проммайданчика блоків станції з 1983 року не зафіксовані. Стійкість об’єктів усіх чотирьох блоків станції забезпечена цементуванням тріщин в крейді і контактної зони базальтів. Споруди блоку №4 побудовані на палях, які спираються на базальти і повністю прорізають карстову товщу. Моніторинг карстових проявів та контроль стану грунтів проводяться постійно. Спеціалісти РАЕС та підрядних організацій регулярно виконують геодезичні, геофізичні, гідрогеологічні та геологічні заміри, результати яких направляють в Київський інститут «Енергопроект» та Академію наук України. Головний інженер РАЕС Павло Ковтонюк підтверджує, що заходи для сталої роботи атомних енергоблоків є достатніми. У зв’язку із подіями на АЕС в Японії НАЕК «Енергоатом» видала наказ, за яким проведено додаткові інструктажі та протиаварійні тренування щодо знеструмлення АЕС та дій персоналу в разі виникнення екстремальних природних явищ. Як повідомив начальник відділу аналізу і оцінки безпеки Хмельницької АЕС Олександр Годнєв, при виборі майданчика для розміщення ХАЕС також було проведено аналіз захищеності від природних катаклізмів. Щодо сейсмічної безпеки, то в Україні не допускається розміщення АЕС в межах зон із максимально можливим землетрусом більше 8 балів. Будівлі Хмельницької АЕС розташовані на середніх (5 балів) та гірших грунтах — 6 балів з повторюваністю 1 раз на 10 000 років. Усі будівлі та споруди ХАЕС спроектовано з урахуванням такої сейсмічної дії: реакторне та турбінне відділення, а також спецкорпус — 7 балів, естакада між реакторним відділенням і спецкорпусом — 6 балів. При цьому розрахункова інтенсивність сейсмічної дії від відомих місцевих землетрусів для майданчика ХАЕС значно нижча 4 балів. За сейсмічного впливу виробник гарантує ефективність обладнання, встановленого в системах безпеки та системах нормальної експлуатації станції. Крім того, в проекті енергоблоків ВВЕР-1000, що експлуатуються на ХАЕС, відповідно до вимог норм та правил ядерної та радіаційної безпеки, передбачено три незалежні один від одного канали систем безпеки. Кожен з них обладнаний самостійними дизель-генераторами та баками аварійного запасу для забезпечення стійкого охолодження палива в активній зоні реактора, а також для зниження тиску й температури довкола реакторної установки. На 2011-2017 роки заплановано перелік заходів з підвищення безпеки станції.
