У липні 2003 року рівнянин Павло Бречко звернувся до ЖКП «Сонячне» з проханням виконати ремонт зовнішніх стиків стінових панелей квартири №5 у будинку №36 на вул. Макарова, в якій він мешкає. Згідно з «Правилами утримання житлових будинків та прибудинкових територій», ця робота повинна бути виконана протягом 7 днів. На думку п.Бречка, при такому розташуванні квартири, як у нього, ремонт можна було виконати за 2-3 години. Однак ЖКП зробило його лише через три роки — після постанови виконавчої служби про примусове виконання рішення місцевого суду Рівного від 27 березня, яким ЖКП «Сонячне» було зобов’язане це зробити.
— Я неодноразово звертався до ЖКП з проханням зробити ремонт стиків, але ніхто на це не реагував, стик постійно протікає і після дощу в кухні мокріє стіна та стеля, — розповів п.Бречко. — Таке становище може призвести до аварійного стану усього будинку. Окрім того, я є ліквідатором аварії на ЧАЕС і тому для отримання пільг на початку кожного року змушений поновлювати документи в комунальних службах міста. Проте ЖКП вперто не видає мені довідку про склад сім’ї. У липні цього року Павло Бречко знову звернувся до суду — про стягнення моральної шкоди з ЖКП за побутовий дискомфорт через проживання у вогкій квартирі та через проблеми, пов’язані із тим, що відповідач (ЖКП) не видавав йому необхідних довідок. Представник відповідача жодного разу не з’являвся ні на перший, ні на другий суд і нічим не пояснював своєї відсутності. Тож і вдруге суд прийняв рішення на користь позивача: стягнути з ЖКП «Сонячне» на користь Павла Бречка 800 гривень на відшкодування морального збитку. Обидва рази відповідач не оскаржував рішення суду і, окрім витрат на ремонт та моральних збитків, ще й штраф виконавчій службі сплатив. Однак тепер п.Павло знову не може одержати у ЖКП довідку про склад сім’ї. — Подаючи позов про відшкодування завданих мені моральних збитків, я не мав на меті збагатитися за рахунок ЖКП, — каже п.Павло. — Для мене особисто найважливішим є сам факт визнання того, що бездіяльність працівників ЖКП — це завдання моральних збитків. Хочу подякувати судді Олегу Мельнику, який своїм рішенням підтримав мою віру в те, що справедливості у нас все-таки можна добитися. До цього я намагався вирішити спірні питання мирним шляхом, але мені лише відмовляли, ще й кепкували: «Може, до суду підвезти?». У мене склалося враження, що в ЖКП сумлінно працюють лише двірники, а всі інші ходять по квартирах і просять вчасно платити за їхні «послуги». Особливо, якщо ці «послуги» доводиться «вибивати» через суд... То може, деяким керівникам треба вчитись ставленню до своїх професійних обов’язків у своїх підлеглих — двірників і почати з віника?
