Про очищення Басівкутського водосховища почали говорити депутати. Зокрема й про те, що у перспективі на цьому, виявляється, можна ще й заробити — якщо продавати фермерам намул з дна озера як добриво.
Олександр Довжаниця, депутат міської ради Рівного:
— Потрібно зробити обстеження і скласти детальний план озера із зазначенням незаконної забудови у прибережній зоні — а це 50 метрів від плеса, зробити бактеріологічний та гідрологічний аналізи, обстежити акваторію та берегову лінію, встановити місце видимих несанкціонованих скидів. А після збору цих даних можна буде вирішувати, як саме розчистити водойму. Про це йдеться у змінах до міської Програми розчищення і впорядкування малих річок та охорони підземних вод від забруднення на 2015-2020 роки — якщо колеги-депутати за них проголосують.
Цей детальний план насправді потрібен, бо на сьогодні у паспорті озера вказано лише його об'єм та притік-витік води, і все. Наскільки я знаю, в університеті водного господарства колись робили заміри: там є такі глибини, де намулу вже по 3-4 метри! А сам він ніколи з того озера не вийде, бо зверху через шлюз переливається тільки вода і нам все одно доведеться його чистити. Але треба також зробити аналіз цього намулу — якої він якості, чи є там хороший сапропель? Бо весь світ подібним торгує.
За словами Миколи Хлапука, завідувача кафедри гідротехнічного будівництва НУВГП, «оздоровити» Басівкутське водосховище допомогло би поглиблення дна за допомогою земснаряда. Раніше ці роботи проводилися постійно, але після 80-х років вже не ведуться. У своїй найглибшій точці водойма має 6 метрів, біля берегів глибина менша.
