Призначення керівника міліції Рівенщини генерал-майора Михайла Цимбалюка головою облдержадміністрації Тернопільщини стало для більшості пересічних рівнян цілковитою несподіванкою, але разом з тим не було чимось неможливим. Після того, як попередник Михайла Цимбалюка генерал-майор Анатолій Француз очолив облдержадміністрацію Волині, нашій міліції не звикати слугувати «кузнею», чи то пак, «колискою» новоспечених «генерал-губернаторів». Де ж інакше, як не серед лав її мужніх і непідкупних працівників можна набути всіх необхідних навиків, знань і досвіду, щоб успішно керувати областю.
Щоправда, окремі громадяни чомусь подейкують, що такі кадрові призначення мають зовсім інше підгрунтя і відбуваються досить своєрідно. Зокрема, у випадку з Михайлом Цимбалюком кажуть, що ще до звільнення керівника Тернопільщини Івана Курницького він вже потрапив у когорту його потенційних правонаступників, на яких влада повністю покластися і може довірити їм нелегке завдання керувати економічним та суспільно-політичним життям області, в тому числі й «успішно» і прогнозовано провести наступні вибори Президента. До цього додають, що остаточно вибір випав на долю міліцейського генерала Цимбалюка, коли він минулого тижня чи то був на роковинах з дня смерті колишнього головного даішника України Дагаєва у Харкові, чи то повертався звідти через Київ. І при цьому зміг запевнити перших осіб держави у своїй відданості, традиційно задобривши їх невеличким матеріальним презентом. Пліткарі-недоброзичливці фантазують, що у подібних випадках скупитися не прийнято. Зокрема, на їхню думку, якщо посада головного міліціонера області «коштує» близько 200 тисяч умовних одиниць, то посада губернатора щонайменше втричі більше. Звісно, ми таким чуткам, домислам чи наклепам вірити не будемо. Адже загальновідомо, що вибираючи нам керівників, влада дбає винятково про наше загальносуспільне благополуччя, а не про власні меркантильні інтереси. Тому не викликає сумніву, що генерал-майор Михайло Цимбалюк в очах прем’єра Януковича та Президента Кучми виявився найкращою кандидатурою, щоб очолити «проблемне», на їхню думку, Тернопілля, тільки завдяки високим особистим якостям. Відтак залишається хіба що побажати йому якнайкращих успіхів у керуванні сусідньою областю і сподіватися, що там йому знадобиться досвід, набутий під час служби в області нашій. Та й сам Михайло Цимбалюк майже такої ж думки. — Знаєте, найтяжче зараз мені буде звикнути говорити «у нас на Тернопільщині» і «в них на Рівенщині», — зізнався під час свого представлення в Тернопільській ОДА Цимбалюк. — А все тому, що ця земля — Рівенщина — багато чого мене навчила, я здобув там певний досвід, який обов’язково перенесу сюди. Що хотів сказати цими словами Михайло Цимбалюк — залишається лише здогадуватися. Можливо, особисте очолювання слідчо-оперативних груп і виїзди на місця особливо тяжких злочинів, щоб найскоріше їх розкрити. Облаштування за сучасними технологіями адміністративних будівель структурних підрозділів міліції, будівництво житла для її працівників і придбання для них новеньких службових авто. Шефство над Вербською школою-інтернатом та Рівенським притулком для неповнолітніх тощо. А чи, скажімо, справу своєї честі, коли він поклявся нею, що викорінить валютні п’ятачки. Зловживання серед працівників міліції, за фактами яких лише з початку цього року порушено п’ять кримінальних справ. Стогони як серед підприємців, так і серед самих міліціонерів на незаконні побори. Вміння знаходити різні джерела фінансування для матеріально-технічного забезпечення міліції. Зрештою, чого саме навчила Михайла Цимбалюка Рівенщина, буде видно по його роботі на Тернопільщині. А попервах йому, можливо, допоможе вміст коробочки, подарованої вдячними рівенськими міліціонерами на прощання.
