Четверо людей, які повернулися з «фосфорного» пекла на Львівщині, нині — у відділенні реанімації. Їхній стан медики визначили як «середньої тяжкості». Лікарі стверджують, що їхньому життю загрози немає. І не визнають, що в одного з пацієнтів під час звернення до лікарів сталася зупинка серця.
Четверо людей, які повернулися з «фосфорного» пекла на Львівщині, нині — у відділенні реанімації. Їхній стан медики визначили як «середньої тяжкості». Лікарі стверджують, що їхньому життю загрози немає. І не визнають, що в одного з пацієнтів під час звернення до лікарів сталася зупинка серця. Головний лікар залізничної лікарні Микола Трофимчук здивувався… запізнілому візитові журналістів: — Це розпочалося ще вісім днів тому, а ви прийшли тільки зараз... Їх двадцять шестеро, і вони почали поступати в лікарню 18 числа. А стан здоров’я нормалізується… Це пожежники, машиністи та помічники машиністів Здолбунівського локомотивного депо. Поки напрямок вітру був іншим, на місці аварії працювали тільки пожежники-львів’яни. Однак до вечора ситуація змінилась. Тільки дорогою до дванадцятого кілометра поблизу Ожидова вони дізналися, куди їх направляють, і отримали інструктаж, як поводитися. А от щодо засобів захисту... — Був захисний одяг «Аладін» і протигази СВ2, яких вистачає на годину роботи, а ми працювали з о пів на дев’яту вечора до четвертої ранку, — розповів начальник відділення пожежного депо Микола Павлюк. — Мусили протриматися, поки були викликані наступні пожежні поїзди — з Ковеля і Сарн… Потім мені стало погано — різало в очах, дерло в горлі, з’явилася втома. Вдома не міг заснути і наступного дня звернувся до поліклініки на станції Здолбунів. Миколу Павлюка одразу ж госпіталізували у відділення реанімації Рівенської залізничної лікарні і почали активне лікування. 39річний водій цього ж пожежного локомотива Анатолій Кушнірук каже, що разом з начальником пожежного поїзда працював без засобів захисту. — Нас туди як повели в саме пекло, ми подали воду і вітер як накрив поїзд — так ми там і сиділи, — згадує недавні події пан Анатолій. — «Еменесники» просили, щоб протягли, бо ні в кого більше не залишилося води, якби ми не подавали, невідомо, що б розпочалося… Це така робота, що коли всередині в поїзді запускаєш мотопомпи — там немає чим дихати, все нагрівається… Відчув себе дуже погано вже близько шостої ранку — все пече, нудить… Я ще доїхав додому звідти своїм ходом… Після приїзду додому Анатолій Кушнірук звернувся до лікарів. Вважає, що дуже вчасно — під час прийому в лікарні в нього зупинилося серце. Про цей факт не розповідають лікарі, його заперечує начальник обласного управління охорони здоров’я Віктор Ковальов: — Зараз розповсюджується різна некомпетентна інформація, — заявив головний медик Рівенщини. — Ось ті шість чоловіків у реанімації були середньої тяжкості. Ні про яку зупинку серця мова не йде… Нині усі госпіталізовані почуваються відносно задовільно. Загрози їхньому життю немає, а от як вплине згодом отримана доза фосфору на організм, не знають навіть лікарі. — Ця аварія перша в світі, — говорить Микола Трофимчук. — Такої раніше не було. Все зараз тільки вивчається, тому немає ніякої інформації. Діагноз ми поставимо залежно від того, в якій зоні й коли він був, тому що діагнози, відповідно до листа Мінохорони здоров’я, потрібно узгоджувати з періодом перебування у тій зоні аварії… Якщо буде довідка, що вони були в тій зоні, то людям виставлятимуть легкий ступінь отруєння. Медики у Рівному намагаються відтягнути час встановлення остаточного діагнозу. А тим часом мешканцям Горохівського району Волині, які потрапили до лікарні з підозрою на отруєння після збирання сіна і риболовлі в день аварії, діагнози вже поставлено — всі вони, навіть у трьох дітей, пов’язані «з загостренням хронічних хвороб». Позавчора у Рівному відбувся консиліум лікарів, котрі по черзі спілкувалися з майже трьома десятками потерпілих пожежників і залізничників. Нарікань на медперсонал вони не мають жодних — ось тільки переживають, що за втрачене на роботі здоров’я не отримають ніякої компенсації. Вийде чийсь циркуляр зверху — і розцінять захворювання як побутове або скажуть: «загострення давніх хвороб».
