Чому працівники ДАІ на фоні законодавства, яке давно не змінювалося, раптом почали мало не в масовому порядку вилучати в порушників Правил дорожнього руху посвідчення водія? Чи варто законослухняним водіям боятися «даішного спецназу», іменованого «Коброю»? Хто винен у жахливих пробках на вулицях столиці? На ці й інші запитання відповідає начальник Департаменту ДАІ МВС України полковник міліції Сергій КАРАКАЙ.
Патрульна машина — не таксі! — Для початку поговоримо про наказ, який ви нам щойно показали і який днями підписаний міністром. Що нового він несе? — МВС реформується і зараз перебуває в стадії зміни деяких базисних понять. Окремі положення, які здавалися непорушними, ми намагаємося уточнити. Наприклад, тільки за структурою ДАІ скасовано близько 70 наказів... Тепер про той, яким зацікавилися ви. Тут декілька пунктів. Перший говорить — заборонено виїжджати на патрульному автотранспорті за територію обслуговування того чи іншого УВС. Експериментально ми визначили «плече» патрулювання — 50 км. Другий пункт — про те, що патрульний автотранспорт заборонено відряджати кудись без дозволу МВС. Образно кажучи, патрульна машина — не таксі! Підкреслю — начальник територіального органу ВС правом відряджати «патрульку» (скажімо, у військкомат або прокуратуру) не володіє. І третє — супровід нашими машинами іншого автотранспорту теж обмежується. Окрім, зрозуміло, стандартних випадків: персон, які охороняються, перевезень дітей і небезпечних, негабаритних вантажів (в останньому випадку мова може йти про оплату супроводу). Взагалі, теоретично, платний супровід може замовити будь-хто, скажімо, на весілля або інше торжество... Розцінки встановлені відповідно до постанови Кабміну спільним наказом Мінфіну, Мінекономіки і МВС — 3 гривні за кілометр. — Ви «фільтруєте клієнтів», щоб міліцейська машина не супроводжувала, наприклад, бандитів? — Обов’язково фільтруємо — це робиться на регіональному рівні і за законом. Керівники підрозділів живуть же в реальному світі й чудово знають, хто і що собою представляє. Тут все прозоро і зрозуміло... До того ж скажу вам, що на цю послугу немає великого попиту. Вона існує вже близько п’яти років і ажіотажу не спостерігається...
Пробки в столиці — хто винен? — Тоді інший поворот теми: у зв’язку з проїздом супроводжуваних вами осіб (нехай навіть дуже VIP) на дорогах столиці часто виникають пробки, затори... — Це явище, запевняю вас, не пов’язане з проїздом осіб, які охороняються. Пробки в столиці в останні місяці — наслідок того, як організований дорожній рух. Адже частина вулиць, які мають магістральний характер, закрита для руху автомобілів. Приклад — Червонозоряний проспект... А куди повинен подітися потік машин? Ось і створюються пробки. За законом, організація дорожнього руху в місті — прерогатива міської влади. Адже хтось же думав, що буде, якщо проводити ремонтні роботи відразу на всій ширині проїжджої частини?! — А ви заперечували? — Так, але наш голос не вирішальний... І хоча, безумовно, цілі міською владою переслідуються шляхетні, серйозні проблеми постійно виникають. Крім того, ще кілька років тому не було штучного звуження проїжджої частини. Назвіть мені вулицю, особливо в центрі, де по обидва боки не припарковані автомобілі? Мова вже не йде про якісь супроводи і їх вплив на затримки, це в минулому. До того ж деякі із супроводжуваних осіб їздять у потоці, регулювальники лише забезпечують їм зелений сигнал на перехресті. Повністю ж рух знімається лише при проїзді Президента. Так робиться в багатьох країнах, наприклад, у Нью-Йорку рух при проїзді президента США знімається за дві години. Отож нині проблема зовсім в іншому. Громадяни на знаки й інші вимоги ПДР просто не звертають уваги. Чому? Та тому, що, по суті, за порушення в нас не існує жодної відповідальності. Громадянин, стосовно якого складений протокол, просто не приходить до суду. Колись у нас до адмінвідповідальності за порушення правил притягалося 13 мільйонів осіб за рік, зараз складається 5 млн. протоколів... Ми послабили адмінтиск на порушників і подивіться, що на вулицях?! Головна проблема в тому, що люди не дотримуються визначеного порядку. А працівнику ДАІ, образно кажучи, дали по руках наші законодавці, прийнявши чинний закон. Суддя чекає місяць, другий — порушник не йде. Тоді суддя пише на протоколі «Попереджений» і папір відправляється в архів... Щоправда, частина порушників все ж постає перед Фемідою — це ті, у кого відібрано посвідчення водія і передано судді. Ось вони й приходять забирати посвідчення...
Забираючи посвідчення, працівник ДАІ має рацію — А коли працівник ДАІ забирає посвідчення водія? — Звернемося до закону «Про дорожній рух», де написано, що працівник ДАІ має право не повертати посвідчення водія до вирішення питання про сплату штрафу або накладення іншого стягнення... Тому міністр підписав ще один наказ, яким нашим працівникам продиктовано неухильно додержуватися згаданого закону. Наказ цей узгоджений з Мін’юстом. Ми впевнені, що тепер наші громадяни справно відвідуватимуть судові засідання, де будуть розглядатися питання покарання за порушення ПДР. Звичайно, є й інші складнощі. Наприклад, за нашим законодавством, не можна розглянути справу в суді без складання адмінпротоколу. Скласти його повинен працівник ДАІ, причому обов’язково вступивши в контакт з порушником. Ця норма, на жаль, залишилася в нас із далеких часів... В інших країнах застосовують цивілізованіший шлях, наприклад, безпротокольну форму фіксації порушення. Працівник дорожньої поліції збирає фактичні дані про порушення (покази свідків, власний рапорт, фото— або відеозйомку) і направляє до суду. Суддя викликає порушника і вирішує, як з ним вчинити. У нас же, ви знаєте, залишається тільки чекати, коли з’явиться порушник... Напевно, це застаріло і потребує законодавчої зміни. — А що робить Департамент і МВС у цілому для зміни чинного законодавства? — Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності ВР розглянув днями шість законопроектів, внесених народними депутатами за результатами наших спільних з ними зусиль. У жовтні Президент України вніс законопроект, який належить до тієї ж проблеми. Він передбачає, зокрема, підвищення розмірів штрафів, можливість розгляду допущених водіями порушень (за згодою винних) на місці їх скоєння з винесенням відповідної постанови про стягнення. А також введення нових статей, ще не описаних у чинному законодавстві. Наприклад, використання синіх і червоних проблискових маячків. Кінцева мета — підвищити безпеку на дорогах, зменшити аварійність. Втім, аварійність зростає всюди. І ООН намітила у своїх планах розглянути навесні наступного року ці проблеми. Це природні процеси. Зростання аварійності має циклічну форму. В якийсь період вона більша, в якийсь менша. Ті ж тенденції простежуються й у нашій країні. — З чим це пов’язано? — Напевно, відповідь повинні дати наука, вчені. — Вплив магнітних бур теж вивчається? — У Державтоінспекції є навіть свій доктор технічних наук. Він працює начальником автотехнічного відділу в ДАІ Львівської області й у своїй кандидатській дисертації вивчав вплив магнітних полів на дії водіїв, після чого прийшов до висновку про таку залежність у районі ліній електропередач. Там, як виявилося, відбувається велика кількість ДТП.
«Кобра» жалить з користю — Є у вашому відомстві така «змія», як «Кобра». Її функції вже декілька років ніби незмінні. Так буде й далі? Чи все, що задумувалося при створенні цього підрозділу, виконується, чи є якісь трансформації? — Ми зараз збільшуємо кількість працівників у «Кобрі», приблизно на сто чоловік. — Та ви й так цією «Коброю» залякали провінціалів. Справжній летючий спецназ! — Ніякий не спецназ. Звичайний підрозділ Державтоінспекції. — Ви не можете не знати, що як тільки ці бійці висуваються в якийсь регіон, чутка розноситься моментально: «Братва, ховаймося, — «Кобра» на підході!». — Ну, така реакція людей. Ховатися не обов’язково. За всіх часів, коли з визначеною місією в села, районні або обласні центри приїжджали працівники ДАІ з Києва, багато місцевих жителів для себе вирішували, що на цей період їм краще не їздити. Працівники «Кобри» не обтяжені ніякими знайомствами або зв’язками з місцевими жителями, до людей за кермом підходять ніби з чистого листа. І потім, головна мета підрозділу — надання централізованої практичної допомоги регіонам. — Наприклад? — Активізувалося львівське злочинне угруповання, учасники якого забирають автомобілі у водіїв прямо на дорозі. Останнім часом сталося два розбої. Що характерно, «полюють» на престижні тойоти «Ленд Крузер». Це не означає, що діють одні й ті ж особи. Скоріше за все, вони мають визначений канал збуту іномарок, можливо, і за межами України. Ми посилили роботу наших нарядів групою з 16 екіпажів «Кобри». Напевно, правильно. — Буваючи за кордоном, природно, звертаєте увагу на те, як працюють ваші колеги. Чого б хотілося повчитися в них? — Ми не тільки вчимося, але й пробуємо. Наприклад, є прилад, який встановлюється на автомобілі й фіксує перевищення швидкості, інші порушення безрадарним методом, записуючи на плівку. У поліції Європи їх уже близько 4 тисяч. Ми домовилися із заводом-виробником, і один такий прилад одержали для випробувань. Поставили його на патрульний автомобіль — вже шість місяців працює... Проте для нашого суду аргумент один — протокол. Всякі фотографії його не дуже цікавлять. Так що цей прилад видає ніби додаткову, допоміжну інформацію. Хоча на Заході — інакше. Там ця інформація головна. Водія не зупиняють на дорозі. Порушення фіксується, потім людину запрошують у суд, там вона з подивом розглядає своє фото в найнепідходящий для неї момент, погоджується і сплачує штраф. У нас же застосування аналогічних приладів стримується: не варто щось фотографувати — треба шукати людину, складати на неї протокол, брати пояснення у порушника і свідків. — Як ви заохочуєте до роботи своїх підлеглих? — Виконуємо вказівку міністра, який поставив завдання виплачувати людям максимально високу зарплатню. Грошове утримання наших працівників складається, у тому числі, і з різноманітних надбавок. Вони передбачені чинною нормативною базою — указами Президента, постановами Кабміну. Але середня зарплатня в різних регіонах відрізняється — може становити і 580 гривень, і 1100. Наше завдання — підняти її. І керівникам у регіонах варто розуміти, що треба виконувати волю міністра. А вона така: люди повинні одержувати максимальну оплату своєї праці. І не прагнули б заглядати в чиюсь кишеню. — Але ж заглядають? — За десять місяців виявлено 224 працівники, які займалися поборами. Складу хабара там не було — занадто дрібні суми (10-20 грн.). У той же час 5,6 тисячі водіїв намагалися дати гроші інспекторам, щоб ті не складали протоколи про допущені порушення. Ці дії були задокументовані. Прокуратури порушили 45 кримінальних справ.
