Експерименти UMC — українського оператора мобільного зв’язку, який належить приватній російській компанії, дорого обходяться громадянам України. Помилялися ті, хто 1 вересня, у середу, взявши участь у так званій мобільній революції, сподівався вплинути на драконівську цінову політику послуг операторів, які до того ж не гарантують належної якості мобільного зв’язку. На заздалегідь заплановану «мобільну революцію» (добровільне відключення абонентами UMC своїх телефонів на дві години — з 12.00 до 14.00) компанія відповіла плановою «контрреволюцією». І 31 серпня, і 1 вересня столичні абоненти UMC практично не могли скористатися своїми телефонами за свої ж гроші.
«Глюк» українського масштабу Скільки здивування, обурень, сварок на адресу компанії вихлюпнулося за ці дві доби! Але виразних пояснень і привселюдних вибачень від UMC не було — ані 31-го, ані 1-го. Більше того, ця приватна компанія навіть не вважала за потрібне пояснити своїм клієнтам справжню причину паралічу зв’язку. Ні в інформаційний центр оператора, ні в його прес-службу «УК» додзвонитися не вдалося. На запит, спрямований на електронну адресу компанії, була отримана розпливчаста відповідь, ступінь цинічності якої наші читачі можуть оцінити самостійно: «31 серпня у другій половині дня виникли перевантаження на комутаторі №1. Цей комутатор обслуговує здебільшого абонентів правобережжя Києва. Всього в компанії 11 комутаційних центрів, й інші 10 працюють у нормальному режимі. Технічні спеціалісти UMC цілодобово працюють над усуненням перевантажень на першому комутаторі, докладаючи всіх зусиль, щоб робота комутатора нормалізувалася якомога швидше. Ми просимо вибачення в абонентів за можливі незручності».
Провальний експеримент Втомившись від спроб зв’язатися з авторами, конфідентами, контрагентами, родичами і просто знайомими, зірвавши і перенісши багато домовленостей, автор зайнявся з’ясовуванням причини обвалу мережі UMC. І ось що вдалося встановити. 31 серпня персонал UMC на практиці випробував нове програмне забезпечення до вже згаданого комутатора №1, на який «зав’язана» вся абонентська база Києва. Дорогий програмний продукт, завезений для апробації з Росії (за даними джерела «УК», його вартість становить приблизно $200 000) відразу ж «заглючив». Всі зусилля персоналу компанії побороти«глюк» успіхом не увінчалися. Вранці 2 вересня, у четвер, компанія відновила роботу старого програмного продукту. Цей досвід був, за твердженням конфіденційних джерел «УК», необхідним для нормального функціонування компанії «технічним експериментом». Покликаним вирішити проблему падіння якості послуг зв’язку UMC, причина якого — стрімке зростання кількості абонентів компанії за останні місяці. Але експеримент не вдався.
За чий рахунок погралися «Піддослідними кроликами» у провальному задумі стали сотні тисяч абонентів UMC. Це приватні особи, держслужбовці, працівники силових відомств і оперативних служб, від оперативності яких залежить часто і людське життя — швидкої допомоги, МНС, пожежники. Сьогодні ніхто точно не підрахує, який сумарний (прямий і непрямий) збиток завданий власникам «пакетів» UMC. Скільки зірвано комерційних справ, відстрочено платежів, порушено фінансових домовленостей і постачань товарів і т.д. з вини оператора мобільного зв’язку. Можливі аргументи компанії про те, що «UMC теж зазнала збитків» і «прогрес вимагає жертв» є окозамилювальними; їх не варто сприймати всерйоз. Аргумент перший — «UMC теж зазнала збитків» — не витримує жодної критики хоча б через ту просту причину, що збитки компанії незрівнянно мізерніші за збитки (матеріальні й моральні) сотень тисяч її абонентів, які стали заручниками ситуації. Чистий прибуток UMC за підсумками діяльності тільки за 8 місяців цього року вже наблизився до позначки $110 мільйонів. Усереднений середньодобовий показник прибутків — $100 тисяч. За дві доби «зглюченої» роботи — приблизно $200 тисяч недоотриманого прибутку. Вирішуйте самі — «суттєві» чи «несуттєві» збитки компанії на фоні повного паралічу зв’язку абонентів оператора столичного Києва. Аргумент другий — «прогрес вимагає жертв» — дуже сумнівний у даному випадку, тому що занадто велике число жертв прагнення до цього «прогресу». Спеціалісти в галузі зв’язку, до яких «УК» звернулася за консультацією з приводу «експериментів» UMC, в один голос висловлювали своє обурення методами впровадження технічних новацій компанією, яка претендує на лідерство в сегменті послуг мобільного зв’язку в Україні. Справа в тому, що ще в часи СРСР саме Київ розглядався союзним галузевим міністерством як своєрідний полігон для «обкатки» різних новацій у галузі зв’язку. Ну не на Москві ж, «серці нашої Батьківщини», експериментувати! А Київ якнайкраще відповідав вимогам експериментаторів і чисельністю різноманітної абонентської бази (другий за масштабами в Союзі після Москви), і її розгалуженістю, і порівняльною сучасністю в технічному плані. Душанбе або Комсомольск-на-Амурі ну ніяк не підходили. Часи змінилися, але підходи в «старшого брата» залишилися ті ж. Закупивши сучасне програмне забезпечення для комутаторів мобільного зв’язку, російська компанія МТС (яка володіє 100% акцій UMC) спробувала випробувати його спочатку на Україні, у Києві. Не вийшло? Не біда для компанії. Але горе для українських абонентів — адже експеримент неминуче повинен повторитися. Дай Боже, щоб результат був відмінним від нинішнього… Але чому б цей експеримент МТС все ж не провести спочатку в Москві? Чи там підрахували, що у випадку збоїв завдані збитки будуть набагато вагоміші — і у фінансовому плані, і з погляду удару по іміджу компанії? Адже сьогодні кількість абонентів компанії перевищує, за офіційною інформацією, 7,5 мільйона осіб, що обслуговуються 64 комутаторами! Логічно — з погляду бізнес-інтересів — перенести експерименти в »провінцію». Але чому до «провінції» в Москві відносять Київ? Зв’язок у будь-якій державі й за всіх часів віднесений до питань першорядної важливості. Україна — не виняток. Якщо протягом двох діб не функціонує зв’язок в абонентів UMC (у тому числі корпоративних, представлених державними відомствами), до компанії не можуть не з’явитися запитання в держави. Адже UMC є лідером на українському ринку мобільного зв’язку, її частка, за даними агентства AC&M-Consulting, становить 53% ринку. А ну як все дасть збій? Або дасть збій, наприклад, у день президентських виборів? Рядовий же споживач, на відміну від держави, реагує на подібні «витівки» іншим способом: «голосує ногами», міняючи оператора на більш передбаченого.
