Уже два тижні працює керівником регіонального відділення Фонду держмайна на Рівненщині 55-річний киянин Кирило Бережний. Його попередник Володимир Іванов несподівано звільнився ще торік у листопаді — якраз перед початком приватизації найбільш «апетитного» об'єкта, який досі залишався у державній власності на Рівненщині, — санаторію «Червона калина».
Кирило Бережний
Пан Бережний під час інтерв’ю РВ розповів про плани на посаді та своє призначення, про яке ніде не афішували.
- За останні кілька років працював у податкових органах, Державній комісії, що здійснює регулювання робіт та фінансових послуг, державній екологічній інспекції у Київській області, - зазначає п.Бережний. - Минулого року виграв конкурс на посаду заступника регіонального відділення Фонду держмайна у Черкаській області, пропрацював там чотири місяці, поки не виграв інший конкурс – на посаду начальника відділення в Івано-Франківську. Мене призначили, але протягом тижня запропонували перейти до Рівненської області, а оскільки мотивувало, що Рівне за 300 кілометрів від Києва, де у мене мама, я погодився. Конкурс у Рівному не оголошували, не встигли.
- Коли йшли на посаду, очевидно, вам назвали найпроблемніші моменти, з якими зіткнетеся.
- У відділенні хороший колектив, з досвідом, але справді є деякі нюанси, які потрібно вирішувати. Це стосується, зокрема, оцінки майна. Підприємствам, які проводять оцінку, орендарі державного майна чи балансоутримувачі часто не надають всіх потрібних документів. Особливо зволікають ті, хто вже довгий час орендує державне майно. Вони не зацікавлені у новій оцінці. Коли мене призначали, мав розмову із головою Фонду Ігорем Білоусом та головою Рівненської ОДА Олексієм Муляренком. Вони зазначили, що пріоритетними для області є приватизація санаторію «Червона калина» та повернення у власність держави майна радіозаводу.
- Колектив «Червоної калини», який наразі орендує державне майно, просить віддати йому будівлі, а не продавати сторонньому інвестору. Ви більше схильні до якого рішення?
- За першою освітою я – лікар, кандидат медичних наук, працював також у бізнесі, тому до ситуації з санаторієм ставлюся неоднозначно. Мені і в кабінеті Білоуса, і в кабінеті голови ОДА сказали: санаторій повинен працювати, а трудовий колектив має бути збереженим. Я розумію, скільки зусиль вклав колектив санаторію, аби заклад став перлиною Рівненщини. Але це бізнес, в якому використовують державне майно. Це ж не благодійність. Підприємство внесене до плану приватизації, є постанова Кабінету Міністрів, і моє завдання – провести все відповідно до вимог чинного законодавства, щоб інтереси усіх сторін були максимально дотримані. Але об’єкт потрібно приватизувати. На нашу думку, продовжувати договір оренди із колективом санаторію не можна, оскільки з 2010 року не було оцінки майна і не визначена нормальна орендна плата. Ми уже маємо близько 800 тис. грн. недоотриманих коштів до державного бюджету через цю оренду. Будемо подавати позов до суду.
- Але оцінку майна санаторію вже розпочали. Коли комплекс виставлять на продаж?
- Орієнтовно у квітні. Наразі ми працюємо над створенням акціонерного товариства зі стовідсотковою власністю держави, а далі буде прийняте рішення, хто саме його приватизує.
- Відомо, хто з приватних інвесторів хоче купити санаторій?
- Першочергово ми розглядатимемо можливість, щоб колектив санаторію знайшов кошти і викупив майно у держави. Щодо будь-яких інших інвесторів, то до мене безпосередньо ніхто не звертався.
- Радіозавод також свого часу продали інвесторам, а тепер повертають через суди у державну власність. Там залишилися там практично одні стіни. Що будете робити з цим майном?
- Радіозавод, попри те, що там якихось два верстати залишилося, потрібно повернути державі, а далі знайти інвестора і віддати на приватизацію. Не думаю, що завод вдасться повернути до оборонної галузі. Подібних підприємств у державі чимало. Натомість, там може бути що завгодно: чи щось нове побудоване, чи орендна приміщень. Але держава повинна отримати кошти, які їй належать.
- Окрім «Червоної калини» та Мирогощанського іподрому, що ще виставите на приватизацію цього року?
- З великих об’єктів плануємо приватизацію майна «Вузприладу», що на Київській у Рівному, і житлового комплексу Служби автодоріг на Київській,108, де котеджі та басейн. Загалом на нашому сайті можна переглянути весь перелік об’єктів, які є у державній власності і які ми виставляємо на продаж. Але проблема у тому, що стан багатьох із них незадовільний, окрім того, вони мають незручне розташування. Минулого року ми перевиконали план приватизації, але у грошовому показнику. Приватизували ж в області меншу кількість об’єктів, аніж ми хотіли. Вважаю, що потрібно знижувати ціну на об’єкти, на які є покупець, але якого не задовольняє ціна.
- Тобто, на вашу думку, державне майно продають за завищеною ціною?
- Так, ціна завищена. Наприклад, у Дубні продавали магазин, площею 305м2, за 500 тис. грн. А оцінка майна вказувала на 250-260 тис. грн. його вартості. Тому ми чекаємо змін у законі, щоб на деякі об’єкти знизити ціну.
- У власності держави потрібно залишити якесь майно, що нині на балансі регіонального відділення?
- Потрібно максимально все продавати. Бо приватний інвестор більш спроможний, а у держави нині немає коштів ні на підтримування, ні на охорону об’єктів. А з кожним роком стан майна погіршується. Втім, є ще об’єкти, які орендують, їх приватизація не є нагальною. Ми маємо в області 450 договорів оренди, які минулого року принесли 6,13 млн. грн. у бюджет. Приватизація дала 2,18 млн. грн.
