Прийомний батько влаштував «колонію» у будинку сімейного типу

1826 0

Ми у соцмережах:

Прийомний батько влаштував «колонію» у будинку сімейного типу

За будь-яку непокору «тато» позбавляв п’ятьох вихованців їжі або погрожував цькуванням собаками. Проти засновника першого дитячого будинку сімейного типу на Львівщині порушили кримінальну справу за знущання над підопічними. Ця резонансна подія сталася в містечку Добромиль, що в Старосамбірському районі.

У конкурсі брали участь три сім’ї Відкриття будинку чотири роки тому пройшло з небаченим розмахом. Газети захоплювалися самовідданим вчинком сімейної пари, яка взяла на виховання п’ять дівчаток-підлітків. На той час у західних країнах вже давно прижилися дитячі будинки сімейного типу, які замінили державні. Переваги були очевидні: у сім’ї діти одержують більше уваги, виховуються в належних умовах і почувають себе повноцінними людьми. Провести експеримент вирішили й у Львівській області. Oголосили конкурс, у якому взяли участь три сім’ї. Проектом займалися центр соціальної служби молоді при Львівській облдержадміністрації Старосамбірська райдержадміністрація, а також міжнародні організації — «Європейська дитяча доброчинна організація» і «Надія і житло для всіх». Права опікуватися прийомними дітьми добилася сім’я колишнього офіцера-військовослужбовця, де було п’ятеро своїх синів. Цій сімейній парі віддали на виховання трьох сестер і ще двох 10-14-річних дівчаток. Всі вони були сиротами при живих батьках — тих позбавили батьківських прав. Підлітки вчилися в Червоноградській школі-інтернаті. І ось, нарешті, вони знайшли справжню сім’ю. На перший погляд…

У туалет ходили по годинах Дівчатка з радістю зібрали свої речі і переїхали в затишний будинок, переобладнаний з колишнього дитячого садка. Тут було все для комфортного життя і відчуття справжнього сімейного гніздечка — меблі, сучасна техніка, іграшки. Плюс до всього щомісяця прийомні батьки одержували 2 500 гривень зарплатні від держави. Мало не з першого дня діти, що цілком природно, почали називати прийомних батьків мамою і татом. Спочатку, немов боячись повірити у своє щастя, вони бігом летіли зі школи додому, щоб зануритися в атмосферу сім’ї, а не казенної оселі. Спочатку «дочки» почували себе щасливими, а потім навколишні почали помічати підозрілі зміни в їхній поведінці. Але поки ніхто і не здогадувався, що коїлося за дверима їхнього нового дому. А розкрилося все лише нещодавно. — Спочатку вчителі Добромильської середньої школи, де вони навчалися, почали помічати, що діти одягнені не по сезону і не спілкуються з однокласниками, — розповідає начальник відділу захисту прав і свобод неповнолітніх прокуратури Львівської області Галина Кіра. — Вони виглядали замкнутими і зацькованими. Ми вирішили, що у всьому цьому може розібратися психолог. Але названий батько заборонив дочкам спілкуватися зі спеціалістом, якого прикріпили до них. Це й стало сигналом до перевірки. До цього в такій «ревізії» необхідності не виникало, оскільки з контролем було все в порядку. За сім’єю був закріплений цілий штат спеціалістів — психологи, учителі, представники місцевої влади і центру соціальних служб молоді. До того ж спілкування з правоохоронцями дітям принесло б мало радості. Але обережно поспілкувавшись з дівчатками, довелося дізнатися такі речі, від яких стало не по собі.

Дітей довірили людині, звільненій за алкоголізм Виявилося, життя в домі сімейного типу для прийомних дітей стало нестерпним, болісним і мало чим відрізнялося від перебування в колонії суворого режиму. «Тато» за їхнім описом нагадував жорстокого наглядача. Він створив для «дочок» нестерпні умови. За найменшу непокору або порушення дисципліни їх позбавляли їжі. У туалет нещасні могли ходити тільки в чітко визначений час. Не допускали дітей і в їхню кімнату, де знаходилися іграшки. Сюди для них були відчинені двері лише коли приїжджали представники різноманітних комісій. А одна дівчинка, за висновком психолога, тепер жахливо боїться гавкоту собак. З’ясувалося, що вихователь погрожував нацькувати на неї великого пса, якщо не буде слухатися. Залишається лише здогадуватися, чого ще вимагав дорослий чоловік від нерідних дітей, залишившись з ними наодинці за зачиненими дверима. Слідство володіє ще багатьма жахливими фактами цієї справи, але до суду їх розголошувати рано. Крім всього іншого, цей так званий прийомний батько не подав жодного документа про використання коштів, які виділяються на виховання дівчаток. Як могло статися, що будинок сімейного типу, який вважався зразково-показовим, перетворився, по суті, на в’язницю? Куди дивилася влада, яка стала одним із засновників? До речі, коли всі ці жахливі факти розкрилися, звільнили заступника начальника Львівського обласного центру соціальних служб молоді (хоча прокуратура винесла рішення про невідповідність займаним посадам й іншим чиновникам). Слідство повинно розібратися, хто ж із відповідальних осіб у свій час не додивився і віддав право на виховання дітей саме цій сім’ї. Хоча були ще претенденти і напевно серед них чимало хороших людей. Очевидно, перед тим, як доручати таку відповідальну роботу, потрібно всебічно вивчати кандидатів на право стати вихователями. Зокрема, з допомогою психологів. Тим часом, під час конкурсу ніхто навіть не вивчив характеристики(!) горе-вихователя. Мало того, що він не мав спеціальної педагогічної освіти, так ще й був звільнений з армії за зловживання алкоголем. Його дружина в Добромилі практично не жила, приїжджала лише переночувати, оскільки працювала у Львові. Цілими днями її чоловік-п’яниця залишався наодинці з підлітками. Коли про все стало відомо правоохоронним органам, будинок закрили, а дівчаток відправили назад до інтернату. Проти екс-офіцера, як повідомила Галина Кіра, порушили кримінальну справу за статтею 167 КК України «Зловживання опікунськими правами». До кінця серпня справу повинні передати до суду, який і розставить всі крапки над «і» у цій історії. От тільки психіка і нерви нещасних сиріт вже підірвані, а спогади про жахливі роки в домі сімейного типу не зітруться з пам’яті ніколи.

До речі Всього в Україні функціонує 124 дитячих будинки сімейного типу, де виховується майже 1200 дітей. Такі заклади — це окрема сім’я, в якій живуть 5-12 приймаків. Вихованці перебувають у дитячому будинку до 18 років або до закінчення навчання у вузі або ПТУ. Тим часом, у країні 103 тисячі дітей, позбавлених батьківської уваги (90% з них — сироти при живих татах і мамах). Тільки 10-20% випускників інтернатів стають повноцінними членами суспільства. Велика частина обов’язково повертається в держустанови, тільки в новій якості: у психлікарні, в’язниці, пізніше — будинки для літніх людей.

На замітку

У нелюблячих мам — агресивні діти Агресивна поведінка, яка спостерігається в деяких дітей, є наслідком нестачі уваги з боку батьків, у першу чергу — матерів. До такого висновку дійшли американські вчені з Національного інституту дитячого здоров’я і розвитку людини. Як показали проведені ними дослідження, під час яких спеціалісти спостерігали за поведінкою групи макак-резусів (досить близьких до людей з погляду генетики і базових принципів поведінки), турбота з боку батьків «нормалізує» навіть поведінку молодих осіб, у геномі яких виявляються «гени агресії». «З’ясувалося, що характер і поведінка особи визначається як генами, так і її соціальними відносинами з іншими особами, у першу чергу — батьками, — прокоментував в інтерв’ю кореспонденту Бі-Бі-Сі доктор Стефен Суомі, керівник цього дослідження. — Звичайно, ці дані були отримані на лабораторних мавпах, але ми практично впевнені в тому, що з визначеним ступенем точності вони можуть бути поширені на людей.»


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також