Тривалий час рівнянка Людмила зі своєю родиною проживала в кімнаті гуртожитку заводу «Газотрон». Рік тому вони з чоловіком взяли кредит у банку у розмірі 30 тисяч доларів на придбання невеликого будинку в Шпанові. Перші проплати жінка робила згідно з графіком, але з часом виникли проблеми з бізнесом її чоловіка, тому за кілька місяців виникла вимушена прострочка.
Тривалий час рівнянка Людмила зі своєю родиною проживала в кімнаті гуртожитку заводу «Газотрон». Рік тому вони з чоловіком взяли кредит у банку у розмірі 30 тисяч доларів на придбання невеликого будинку в Шпанові. Перші проплати жінка робила згідно з графіком, але з часом виникли проблеми з бізнесом її чоловіка, тому за кілька місяців виникла вимушена прострочка. Аби підтримати свою сім’ю фінансово, рівнянка поїхала за кордон на заробітки. Повернувшись через декілька місяців з грошима, вона повернула суму простроченого боргу і штрафні санкції, які за цей час були нараховані банком. А згодом, коли жінка навідалася в гуртожиток, ледь не знепритомніла: на стінах кожного поверху були розвішані оголошення з її прізвищем і фото, в якому застерігали мешканців гуртожитку не мати з цією жінкою ніяких фінансових відносин, бо вона є злісним неплатником. А під дверима кімнати лежав розгорнутий папір, на якому була роздрукована інформація про повну суму кредиту та її прострочених платежів. — Після таких оголошень на мене тепер всі дивляться скоса, — розповіла жінка, — сусіди взагалі перестали зі мною спілкуватися. Щастя, що якісь злодії не бачили тієї роздруковки під дверима і не прийшли вимагати гроші. Чи просто не вдерлися в помешкання, аби пограбувати. Сума все ж таки значна. Як діяти далі, пані Людмила поки що не знає. Радиться з юристами, і, очевидно, звернеться з позовом до суду.
Коментарі Віталій Сібіковський, керівник колекторського агенства «Приватбанку»: — Ми діємо в рамках кредитної угоди. Там чорним по білому написано, що банк у разі недотримання клієнтом умов договору має право довести інформацію про клієнта до третіх осіб. Що ми, власне, і робимо. Так само є випадки, коли банк забирає майно, що знаходиться в заставі у клієнта, без рішення суду, якщо той не виплачує кредит. В тому числі і автомобілі. Суд — це остання інстанція, якщо клієнт не хоче добровільно віддавати майно, що знаходиться в заставі. Іван Чух, начальник рівненського обласного управління Національного банку України: — Про законність таких методів я говорити не буду. Це компетенція інших органів. Можу лише зазначити, що такий вплив на боржників неетичний. Є чимало інших шляхів впливу, більш цивілізованих. Наприклад, штрафні санкції, зрештою, просто звернення до суду. Людина, про яку розповсюдили таку інформацію, має повне моральне право звернутися до суду на цей банк. Станом на 1 серпня цього року в банках області населення взяло кредитів на загальну суму понад 5 мільярдів гривень. Половина з них — споживчі кредити. Негативний портфель, тобто ті кредити, які не повертаються, складає всього 1% від загальної кількості. Це досить непоганий показник. Володимир Цуняк, адвокат: — В такому випадку людина має повне право звернутися до суду за захистом своєї честі, гідності та ділової репутації. Банк не мав права розповсюджувати особисту інформацію з фотокарткою людини без її дозволу на те. Це пряме порушення закону. Якщо банк вважає, що ця людина є шахрайкою, то нехай доведе це спочатку в суді.
