Провінційна історія

Якби хтось сказав Януковичу 2010 року, коли той потрясав булавою під час інавгурації, що з ним станеться у 2014-му, він би викликав для такого провидця психіатра. А Ющенко, коли всі на майдані кричали "Ю-щен-ко!" повірив би, що за декілька років його рейтинг впаде до 5 відсотків? А той же Кучма в оточенні друзів-олігархів повірив би, що через кілька років буде ходити в прокуратуру на допити? Цікаво, правда? Все, що відбувалося за ці роки в Києві, так чи інакше впливало на ситуацію в регіонах, змінюючи при владі політично-бізнесові групи. Причому, в регіонах це відбувалося майже синхронно з подіями у столиці й теж часом непередбачувано. І в Рівненській області теж.

Вже, напевно, мало хто пам'ятає як у 1997 році Леонід Кучма призначив керівником нашої області Миколу Сороку. Після чого десятки посадовців різних рівнів одразу було замінено. Розпочалося будівництво підприємства "Укрбурштин", об'їзної дороги, сірникової фабрики та багато іншого. Відновлювалося цілодобове водопостачання. Сорока виглядав перспективним, енергійним і самовпевненим. Це був пік його кар'єри — посада його задовольняла, а навкруги всі слухались. Хіба у далеких 1990-х він міг подумати, що йому доведеться тікати посадками, а його наступником буде Василь Червоній? Щоправда, Сорока зробив ще декілька спроб повернутись до великої та малої політики, але після подій 2014 року змирився, і більше про нього не чути. Василь Червоній, прийшовши до влади в області після обрання президентом Віктора Ющенка, так само замінив усіх посадовців попередньої влади. Професійні здібності мало що для нього значили. Головне, щоб був патріот. І не просто патріот, а бажано, член Української народної партії. Червоній із своєю командою не проводив воду, не будував доріг, одразу розпочавши непримиренну боротьбу з "ворогами України". І за один рік нажив собі більше ворогів, ніж Сорока за вісім. Очолив боротьбу з Червонієм рівненський бізнесмен Віктор Матчук — колишній соратник по "помаранчевому" Майдану. І вже через рік Матчук був на посаді голови ОДА. Червонія, як ми знаємо, давно немає серед живих. Майже разом із ним в комі й УНП, колись така потужна в нашій області політична сила. Як тут не згадати "патріотку" Світлану Ніколіну, яка професійно забила осиковий кілок у цю партію. Матчук на посаді голови облдержадміністрації поводився обережно, на політичні протистояння не наражався, помирився з колишніми соратниками Сороки, двох із яких поновив на посадах і зробив своїми заступниками. Раз у квартал вихваляв Ющенка. З яким і пішов. За час свого керівництва Віктор Матчук нічим особливим не відзначився, щоправда, фірма "Реноме" активно вела житлове будівництво на численних земельних ділянках. Після своєї відставки Матчук заспокоївся не одразу: спочатку взяв участь у виборах до обласної ради, заявивши, що хоче бути її головою, потім під гаслом "Перевірено — свій!" балотувався до Верховної Ради. Ще трохи повиступав на каналі "ТВі" та по "Радіо Трек", після чого остаточно повторив шлях Миколи Сороки, зникнувши з політичного горизонту. Одразу після приходу Віктора Януковича "губернатором" Рівненщини було призначено Василя Берташа, "інавгурація" якого відбулася офіційно у присутності всієї рівненської еліти з передачею влади від Матчука. Берташ будував багато і по всій області: школи, білощебеневі дороги, перинатальний центр, онкодиспансер. Одразу змінилися фірми, які отримували держзамовлення, й пріоритети. Щоправда, фірма Матчука "Реноме" теж без роботи не залишилась. І все йшло ніби непогано. Аж раптом Майдан, Революція, барикади і знову зміна влади. Керманичем області стає член ВО "Свобода" Сергій Рибачок. І знову зміна команди. Але тут у цієї політичної сили виникла проблема — дефіцит кадрів з вищою освітою, тому, мабуть, у "свободівця" Бучинського (донедавна голова Рівненської райдержадміністрації) заступником залишився соціаліст Подолін. Подейкують, що саме він "розрулював" всі пікантні ситуації. Рибачок нічого не будував, зате призначив собі зо 30 радників, у тому числі й з будівництва. Єдине, що хотів збудувати Рибачок, то це греблю на Случі, але й ту через спротив громадськості не встиг. Пішов разом зі "Свободою", яка, здивувавши всіх своїми високими рейтингами на попередніх виборах, на останніх "пролетіла". Скандалів чи ексцесів з ним не було. Тихо прийшов, тихо керував, тихо пішов… З приходом Порошенка на посаду президента, а Яценюка — на прем'єра за крісло очільника Рівненщини розгорнулася справжня боротьба — дві політсили: Блок Петра Порошенка та партія "Народний фронт" бачили на цій посаді своїх людей. І тут змушена зробити відступ... В останні два роки, з відходом від влади людей Сороки, Матчука і Берташа, непомітно для простих громадян, але дуже стрімко в області сформувалась нова політично-бізнесова група, до якої входять так звані "фронтовики" — голова обласної ради Михайло Кириллов та депутат Сарненської районної ради від села Кам'яне-Случанське Дмитро Якимець. До цієї групи також входять нардепи Юрій Вознюк та Сергій Євтушок (формальна причетність якого до "Батьківщини" не має значення). Усі вони об'єднані спільним меркантильним інтересом. Група має потужну фінансову підтримку від фірм "Екорембуд" та "Північ-центр". До першої причетний сам Вознюк, а до другої — Якимець та, як стверджують поінформовані джерела, й поліські бурштинокопачі. Освоївши свою частку у видобутку бурштину та повністю захопивши владу на Сарненщині, останні пролобіювали свого кандидата на голову обласної ради та начальника обласного управління МВС. Для того, щоб група контролювала Рівненську область повністю, їм залишилося замкнути коло двома посадами — головою облдержадміністрації та міським головою Рівного. І тут стався збій. Сам Вознюк повіз Дмитра Якимця на співбесіду до Яценюка, щоб той подав його кандидатуру на призначення "губернатором". Але після 20 хвилин розмови прем'єра з Якимцем останній виявив такий рівень інтелекту, що про призначення годі було думати. Більше того, кажуть, що Якимець залишив після себе у столиці таке враження, що будь-яке серйозне призначення стало для нього практично неможливим. (Див. сайт "ВСЕ" від 22.01.2015) А тут ще й у Кириллова почалися проблеми з Майданом. З тим самим Майданом, який делегував його на посаду. Йому оголосили недовіру та вимагають піти у відставку, ще й підписи збирають за це по всьому місту. В кулуарах рівненського політикуму говорять про якихось 100 тисяч доларів за посаду головного лікаря одного з медичних закладів області. При цьому скандал лише набирає обертів. Але головною проблемою клану є пікіруючий рейтинг Яценюка і "Народного фронту". Якщо Євтушок формально у "Батьківщині", то для інших членів групи — це "головний біль". Близькі до Якимця люди кажуть, що він вже шукає спосіб, як зректися свого лідера Яценюка й партії "Народний фронт", від якої недавно балотувався до Верховної Ради. Очевидно одне — тепер всі свої колосальні ресурси "фронтовики" кинуть на те, щоб посадити Якимця в крісло міського голови Рівного. Робота ведеться вже. Робота системна і потужна. За адресою вул. Словацького, 4/6 діє штаб. Залучено найдорожчих волинських політтехнологів на чолі з Антоном Сосновським. Започаткований рік тому саме під вибори "Громадський контроль" фінансується безперебійно. Видаються газети "Рівненська правда" та "Рівне завтра". На всіх місцевих каналах викуплено ефіри до самих виборів, а в популярних рівненських газетах періодично друкуються замовні, професійно написані статті. Люди, близькі до Якимця, вихваляються, що до вже витрачених за останній рік 6 млн. грн. "фронтовики" готові докласти ще 9-11 млн. Погодьтесь, для провінції аргумент вагомий. І ще одне спостереження. Після того як "майданівці" почали вимагати відставки Кириллова, несподівано на його захист стали колишні "регіонали". Отже, є черговий консенсус. Та й з Матчуком, судячи з усього, є домовленості, адже правою рукою Якимця виступає такий собі Зураб Кантарія, який до останнього часу був довіреною особою Матчука. Як казав класик — "картина маслом". Нічого особистого. Бізнес є бізнес. На шляху до перемоги "фронтовикам" залишилося здійснити декілька непростих речей: терміново підняти поки що низький рейтинг Якимця та обов'язково нейтралізувати нині діючого міського голову Хомка і власника льонокомбінату Червонюка, адже в обох наразі рейтинги в декілька разів вищі від Якимцевого. А ще ні в якому разі не допустити, щоб Галина Кульчинська балотувалась на посаду міського голови від "Батьківщини". Основна боротьба розпочнеться за два місяці, й до кінця року ми з вами зможемо побачити її результати. А тим часом новий голова ОДА, відпрацювавши 100 днів, продовжує комплектувати свою команду, про яку напишу в наступній статті. Чекайте. Далі буде.