Якщо виборець не здатний відрізнити косинус від синуса

1462 0

Ми у соцмережах:

Якщо виборець не здатний відрізнити косинус від синуса

Ось і відшумів традиційний депутатський ярмарок. Претенденти на статусний титул одягали актуальний одяг, брали до рук актуальні аксесуари, надували щоки, розпушували хвости, токували на численних ток-шоу. Одне слово, поводилися як амстердамські повіі у численних вітринах тамтешнього кварталу червоних ліхтарів.

Очі розбігаються від сексуального різноманіття. Так само очі розбігаються від численних кандидатів на депутатство. Скільки мужніх захисників Вітчизни, скільки самовідданих патріотів, меценатів, альтруїстів, спеціалістів, націоналістів та інших активістів. Щоправда, між путанами і депутатами є суттєва різниця. Обравши повію, клієнт, скоріше за все, використає її за призначенням. Обравши депутата, виборець не може гарантувати, що не відбудеться зворотний процес. Ходжу по депутатському ринку напередодні виборів, прицінююсь. Ось переді мною трохи перезрілий потенційний нардеп. Може, обрати його? Адже крім інших чеснот, він, цитую: "…понад 20 років успішно керує власним приватним підприємством", яке, незважаючи на невеселі часи, "не втратило потужностей, а навпаки, набрало обертів і успішно розвивається". Уява малює солідне підприємство — сучасне обладнання, сучасні технології, сотні висококваліфікованих працівників, сотні тисяч виробів, відправлених на експорт. Спробував на смак і мене мало не знудило. Те, що кандидат у нардепи гордовито називає "підприємство", насправді — відрізок вулиці Шевченка від валютного "п'ятачка" до вулиці Сагайдачного та прилеглі брудні закапелки, щільно заставлені імпровізованими прилавками, кіосками та іржавими кузовами автомобілів. "Привіт із минулого" — я б так назвав цей ординарний базар класу "шанхай", що дивом вцілів посеред обласного центру. Але претендент на депутатський стілець має іншу думку. У своїй передвиборчій програмі він характеризує шматок захаращеної міської території як "зручні і ефективні структури торгівлі", що "успішно розвиваються". Цікаво, що це так зване підприємство, яке існує понад 20 років, ще донедавна не мало власного туалету, а 2000 його працівників (цифра озвучена власником) були змушені користуватись туалетом сусіднього ринку. У передвиборчій програмі власник "структур торгівлі" щедро роздає кожній "сєстрє по сєрьгє": Партія "Батьківщина" — це чистий нафталін; Порошенко — нерозбірливий у зв'язках; Ляшко — популіст; "Самопоміч" — бере у свої ряди лише студентів старших курсів; "Свобода" — своїм словоблудством додає негативу в нинішню ситуацію. І лише двох сестер-близнючок — "Опозиційну партію" та "Сильну Україну" — наш кандидат чомусь "сєрьгами" обділив. Як ви гадаєте, чому? У передвиборчому інтерв'ю інший рівненський політик, молодий та спортивний держслужбовець, відомий вислів давньоримського поета Ювенала "mens sana in corpore sano" — "в здоровому тілі здоровий дух" чомусь вкладає в уста російського генералісимуса Суворова. Того самого легендарного полководця, який полюбляв говорити "Мы — русские, поэтому мы победим". Я розумію, що політична сила молодого політика складається переважно з колишніх "регіоналів", але ж потрібно знати міру. В розпал війни із Росією цитувати російського воєначальника, який є символом російської військової звитяги, якось недоречно, і це ще м'яко сказано. Тим паче, що Суворов не є автором афоризму. 31-річний політик, який так нахабно порушив авторські права Деціма Юнія Ювенала, має три вищі освіти — юриста, держуправлінця та економіста і при цьому стверджує, що "наша держава приречена відродити свій авторитет, який мала за часів Богдана Хмельницького". За часів Богдана Хмельницького наші предки жили у регіональній міні-імперії, що називалась "Річ Посполита", і їм там, до речі, не дуже подобалось. То яку державу збирається відроджувати молодий екс-"регіонал"? Коли людина із трьома вищими освітами не знає, що українці тоді жили не в державі "Україна", у мене віднімає мову. Щодо освіти. В американській школі дітей навчають не лише фундаментальних наук. Під час вивчення теми "Що таке виборчий процес" вчителі зосереджують увагу учнів здебільшого на підводних каменях цього політичного дійства. На прикладах передвиборчих кліпів, агітаційних листівок та іншого псевдоінформаційного сміття наставники розповідають неповнолітнім, як згодом, у дорослому житті, їх дуритимуть політики. Вчителі пояснюють дітям, що любити Батьківщину — не означає сліпо довіряти спритним аферистам, які вдають із себе простих хлопців або великих патріотів. Закінчується вивчення теми контрольною роботою, один із варіантів якої звучить так: "Виготовлення політичної реклами з використанням маніпуляційних прийомів, жертвами яких повинні стати довірливі виборці". В Україні, на жаль, подібних тонкощів у школі не вчать. Можливо тому рік у рік ми наступаємо на ті самі граблі, цьогоріч ще й на вила. Щоправда, у випадку артистичного і балакучого "вилоносця" наука безсила. Адже більшість його електорату, незважаючи на марні зусилля педагогів, не в змозі відрізнити синус від косинуса, а Ірванця від Бригинця. Сергій НИКИТЮК.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також