Усі охочі можуть надсилати власні пропозиції імен захисників мови, які, на їхню думку, мали б бути увічненими в Україні, на електронну адресу toponimika@mova-ombudsman.gov.ua до 26 червня.
У багатьох областях чимало вулиць нині перейменовують на честь героїв та героїнь, загиблих на війні. Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь пропонує долучити до цього переліку і тих видатних людей, які обстоювали, захищали та розвивали українську мову:
- Я ініціював формування такого умовного списку, він є далеко не досконалим, не остаточним, але таким, на базі якого може сформуватися новий проєкт з українізації (я би так назвав) України. Правду кажуть, що чиїм іменням називатимеш вулиці, парки і сквери, того і країна. Я вважаю, що сьогодні вулиці повинні бути названі людьми, хто справді боровся за Україну, хто відстоював державну мову, створив сучасну українську літературну мову і всіляко продовжує своєю творчістю, своїм величезним досвідом і багатющою спадщиною закликати з далеких віків кожного з нас на боротьбу... Серед тих, які є у мовному списку, найперше мені хотілося б сказати про тих, чиї прізвища дуже рідко згадується, але вони насправді відіграли надзвичайно важливу роль для збереження української мови у ХХ ст., особливо у період комуністичного окупаційного режиму, а також від 1991 року. Це Валер’ян Підмогильний, Іван Огієнко, Борис Антоненко-Давидович, Агатангел Кримський та багато інших. ...Мені дуже приємно, що обговорювали питання перейменування однієї з вулиць на честь видатного українського мовознавця Павла Чучки та крім всього іншого — Миколи Аркаса (молодшого), який заснував в Ужгороді у міжвоєнний період драматичний театр, тісно співпрацював із Театром корифеїв і зокрема з Миколою Садовським.
Називати вулиці українськими географічними назвами — це одна із позитивних тенденцій. Упродовж останнього часу на нашу адресу надходять численні листи від обласних рад, місцевих громад, які відповідно до наших рекомендацій взялися до перейменувань вулиць, зокрема топонімами.
Великий внесок для захисту і активної оборони України відіграли міста-герої. Частину із них я називаю містами-страдниками, такі як Буча, Гостомель, Ірпінь тощо. Але я сам уродженець Миколаївщини і я пишаюся своїми земляками-миколаївцями, які фактично тримають південь і не дозволяють російській ворожій орді захопити і перекрити наші шляхи до Чорного моря. Вважаю, що поява вулиці Миколаївської у Чернівцях — це величезний місток дружби, поваги і шани до славних героїв-оборонців, серед яких немало захисників Донецького аеропорту, героїв України, це демонструє високу звитягу, доблесть і героїзм.
Як додав Тарас Кремінь у ефірі Українського радіо, пропозиції щодо перейменувань можна надсилати на адресу toponimika@mova-ombudsman.gov.ua
