У селі Межиріч Острозького району 71-річний чоловік підпалив хату, намагаючись спалити свою колишню дружину. Злочин він готував ретельно. Взявши «коктейлі Молотова», прийшов до оселі, де колись мешкав із Галиною, розбив вікно і кинув один з них. На щастя, тієї ночі в жінки залишився гостювати син. Він не лише загасив полум’я, але і сполохав палія.
Адже, як стало відомо, чоловік планував кинути легкозаймисту суміш у кожне вікно, фактично не залишивши жінці жодного шансу врятуватись. Приголомшена пенсіонерка нині каже: «спалити її разом з душею» не раз погрожував чоловік, який понад десять років тому став монахом.
Галина Хвойна досі погано спить. Від стресу втратила голос, а руки — в пухирях. 62-річна жінка пригадує події тієї страшної ночі, коли ледве не згоріла у хаті разом із сином.
— Я ж руками гасила вогонь! Не розуміла, що роблю і навіщо. Була у ступорі. Тепер, — показує опіки, — маю травму, та до лікарів не зверталась — не до того, — каже пані Галина.
О пів на першу ночі жінка вже спала. Та, на щастя, тоді в неї залишився ночувати син Микола. Чоловік живе у сусідньому селі, але тієї ночі вирішив погостювати у матері. Мовляв, знав, що їй погрожує колишній чоловік і хотів захистити. І вийшло так, що підпал будинку стався на його очах.
— Я вийшов покурити. Щойно повернувся у будинок, як все почалось. Собака почав гавкати, я прислухався і почув різкий звук. Це полетіло на землю побите скло, — пригадує син Галини Микола Мазур.
Микола розповідає: палій розбив вікно величезною палицею. Спочатку, каже чоловік, він навіть подумав, що до хати пробираються злодії. Аж раптом побачив вогонь!
— Пляшка влетіла через вікно. У тій кімнаті ніхто не спить, там стоїть лише шафа та морозильна камера. Але вона найближче до дверей, а це значить, що вогонь міг перекрити вихід з хати. Я бачив літрову банку і дві пляшки з легкозаймистою сумішшю. Вони тут всі розбились, і кімната зайнялась моментально, — розповідає Микола.
Полум’я чоловік почав гасити усім, що потрапляло під руку. Зірвав тюль, яка плавилась миттєво. Далі заходився накривати вогонь килимами із сусідньої кімнати. Коли побачив, що зайнялась підлога, на мить засумнівався, що загасить пожежу сам. Розбудив матір, аби та викликала рятувальників і поліцію. У цей час жінка побачила палія.
— Я відчинила вікно і побачила, що у садку стоїть мій колишній чоловік. В руках, окрім палиці, тримав щось схоже на пляшку. Я до нього крикнула: що ти робиш? І одразу почала гукати сина. А він до мене каже: «Якщо зараз твій син вийде з хати, то тут він і ляже!» — каже Галина Хвойна.
Мати із сином почали голосно кричати. Володимир — так звати колишнього чоловіка Галини — втік. Жінка каже: з ним вона розлучилась 30 років тому. Ще тоді, перед розлученням, він намагався спалити хату і таки спалив хлів. Потім, розлучившись, Галина сплатила Володимиру гроші за половину хати, позаяк будували вони її разом у шлюбі. Нещодавно чоловік потрапив у скрутне становище, каже жінка, і вона дозволила йому жити у хаті. Втім, вже як сусіди, а не як подружжя. Погрожувати підпалом Володимир почав ще влітку. Потім на три місяці зник. А того вечора знову з’явився біля її оселі — з «коктейлями Молотова».
Володимир, кажуть погорільці, ретельно готувався до злочину. Він перерізав провід до насоса, завдяки якому в хаті була вода. Аби люди не змогли погасити полум’я. Те, що до злочину Володимир готувався щонайменше тиждень, підтверджує керівник Острозького відділу поліції Едуард Холод. Палій планував кинути по пляшці чи не у кожне вікно. Просто не розрахував, що у колишньої дружини гостюватиме син. Ще чотири ємності з легкозаймистою сумішшю палій залишив поблизу городу. Їх вилучили експерти.
Правоохоронці затримали палія за кілька годин. Їхнього приходу чоловік чекав, наготувавши змінний одяг у СІЗО.
— Володимира затримали о четвертій ранку. Він був у будинку своєї онуки, де мешкав останнім часом. Чоловік підтвердив, що будинок підпалив він, — коментує керівник Острозького відділення поліції Едуард Холод.
Палію вже оголосили підозру. Із журналістами спілкуватись він відмовився. Погорільці кажуть: Володимира на Рівненщині знають як ієромонаха Нифонта.
— Він служив у монастирі в Берестечку, потім — був настоятелем монастиря у Гурбах. Але його звідти вигнали. Останнім часом, наскільки мені відомо, він жив у якогось друга у місті Славута Хмельницької області, — каже Галина.
У всесвітній мережі Інтернет згадок про Нифонта (в миру Володимир Карпінський) чимало. Настоятелем Свято-Воскресенського монастиря у Гурбах ієромонах став у серпні 2006 року. Вже за кілька років журналістам він давав розлогі інтерв’ю про переслідування з боку церковного керівництва під час парламентських виборів 2012?го. А у 2018 році він розповідав про службу капеланом в АТО та про те, що жоден із монастирів не прийме його через свободолюбивий характер. Нині ж Володимир пояснив правоохоронцям, що на колишню дружину має багато образ.
Світлана ПРОКОПЧУК
