Сергій Бондар: «У багатьох наших «зірок» впала корона»

1388 0

Ми у соцмережах:

Сергій Бондар: «У багатьох наших «зірок» впала корона»

Рівненський фахівець Сергій Бондар нині є головним збурювачем спокою у вітчизняному плаванні. Півроку його роботи на чолі збірної залишили неоднозначне враження у плавальної спільноти. Одні закидають йому провал на чемпіонаті світу, інші — відзначають новаторські методи. Як оцінює ці півроку сам Сергій Бондар, у нього поцікавився журналіст «РВ».

— Я не мав особливих ілюзій, що все буде гладко, адже криза, грошей немає. 99% зборів в Україні — в Євпаторії, Дніпропетровській області. Але я налаштовував спортсменів по-бойовому, що необхідно з цієї ситуації витискати усе можливе. — Після чемпіонату світу на вашу адресу було випущено чимало стріл... — За півроку неможливо перемогти усі країни світу. Склад був омолоджений, акцент робився на учасників юнацького чемпіонату Європи. Ну, а той склад, який мені дістався після Ігор-2008, виявився неготовим боротися за медалі. Займатися профанацією я не став; ще коли очолив команду, сказав, що медалей на цьому чемпіонаті світу не буде, вони повинні бути за рік до Олімпійських ігор. За ці півроку було важливо перевірити ту систему, за якою ми почали працювати. І ми це зробили на юнацькому чемпіонаті Європи. За оцінками фахівців, це був один з найкращих виступів українців за всі роки — 5 медалей, з яких 4 золоті. Тобто з молоддю у нас все гаразд. Останній чемпіонат України теж це довів, коли молодь розгромила збірну зразка 2008 року. Тому дорослі плавці мають задуматись. На наступних Олімпійських іграх їх буде небагато — один-два, всі інші — нинішня молодь. До речі, це робиться в усьому світі, адже тільки молодь здатна прогресувати й атакувати рекорди. — Які саме нововведення в українське плавання ввів Сергій Бондар? — Ми активно почали залучати науку. НДІ Дрюкова, університет Платонова, наукову бригаду з Дніпропетровська під керівництвом Лідії Дукач. Як з’ясувалося, в Україні є багато фахівців, і ми їх залучаємо. На зборах переглянули 80 спортсменів, почали складати базу даних їхніх функціональних можливостей. У науковому плані починаємо виходити на рівень збірної СРСР, чого не було раніше. Скажімо, ми з Анною Хлістуновою і до чемпіонатів Європи та світу, і до Олімпійських ігор готувалися власними силами. Тепер же є напрям роботи, і тренери не займаються дурницями, у тому числі пов’язаними з допінгом, адже укладено угоду зі спеціалізованою фармакологічною фірмою. Плавання дуже сильно прогресує, і тут без науки ніяк. — А яка ситуація з плавальними костюмами? — На 90% вирішена. У нас є спонсор — «Арена». Але прогрес з розробки костюмів рухається так швидко, що фірми-виробники не встигають ці костюми у достатній кількості випускати. Так, на юнацькому чемпіонаті Європи ми отримали костюми за два дні до змагань, а декому довелося їх випробувати вже безпосередньо під час стартів. А загалом так ситуація з костюмами розвиватися не може, а то скоро спортсмени попливуть з моторами. Міжнародна федерація плавання нині намагається навести порядок, щоб усі були у рівних умовах. — Яка ситуація з фінансуванням у вітчизняного плавання? — У передолімпійський рік бюджет вітчизняного плавання був 12 мільйонів гривень при курсі 5 гривень за долар. Нині при курсі 8 гривень за долар ми маємо 5 мільйонів. Це в кілька разів менше. Звісно, що краще фінансування дозволило б швидше розвернутися, і фіналістів на чемпіонаті світу було б більше, і медалей на юнацькому чемпіонаті Європи. Але у кризи є і свій плюс. У багатьох наших «зірок» впала корона, і вони почали серйозно працювати. Ми усіх прирівняли. Скажімо, і молодь, і Ігор Борисик тренуються в одних умовах. — Що скажете про провідних рівненських плавців, зокрема, про Анну Хлістунову. Як можете прокоментувати її виступ на чемпіонаті світу? — Якщо у передолімпійський рік вона не хотіла тренуватися, то цього року Аня серйозно взялася за справу. Але їй хронічно не щастить. За два дні до чемпіонату світу довелося видаляти корінний зуб — накололи знеболювальним, вирізали півщелепи, вона сидить, нічого не може второпати... Ввесь час до неї чіпляються якісь болячки. За два місяці до чемпіонату світу Хлістунова показувала результати на рівні фіналу, а то й медалі. Але у спорті найвищих досягнень дрібниць не буває. — А що скажете про Катерину Дікіджі? — Та ж пісня, що й з Хлістуновою. Постійна зміна тренерів, неналежне ставлення... Нині вона найкраща на 200 м, і тому теж є кандидатом на Олімпійські ігри. Але і Катя і Аня повинні дати собі відповідь, чи готуються вони до Олімпійських ігор, чи плавають просто так. — Серед молоді перспективні рівняни є? — Надя Гуменюк на юнацькому чемпіонаті Європи була п’ятою. Також є Сергій Варварук, 1994 р.н. Вони починають поступово витісняти нашу місцеву еліту. Нині усіх місцевих тренерів я орієнтую на пошук молодих талантів, адже лише молодь здатна щось змінити. — Ви і раніше нечасто бували у Рівному, а нині й зовсім рідкісний гість. Як проводите час у рідному місті? — Переважно з родиною. Я її давно не бачив. Хоча б кілька тижнів побудемо разом, щоб через роботу не втратити сім’ю, а то усе це починає вже дратувати, адже 90% часу проводжу на зборах або у Києві.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також