Голова — в обмін на борги. Такий результат вівторкової сесії Рівненської обласної ради. Опозиція з допомогою протестувальників з вулиці домоглася обрання головою облради свого висуванця Михайла Кириллова, а провладна більшість на чолі з головою ОДА Василем Берташем — затвердження бюджету, без якого, казали, "нам не жити". У підсумку старе (і реальне) керівництво області зберегло практично усі важелі влади, а народний протест домігся лише зміни декорацій.
Показовий "штурм" і "блокада" та цілком реальна барикада біля облдержадміністрації, кількатисячні протести на морозних вулицях Рівного, мітинги у районах — усе це упродовж двох тижнів супроводжувало спроби депутатів облради зібратися на сесію. Контролюючи більшість в облраді, голова облдержадміністрації Василь Берташ свідомо ігнорував спроби опозиційних депутатів терміново зібрати сесію. Врешті він вирішив, або йому порадили, "пожертвувати" посадою голови обласної ради, обирають якого 41 депутат (більше половини), але знімають 55 депутатів (дві третини від депутатського складу). Зрозуміло, що зняти за таких обставин Юрія Кічатого без доброї волі Влади було неможливо. Кічатий це розумів, тож розпочав дипломатичну гру — комусь нібито він пообіцяв, що напише заяву на звільнення, потім про цю обіцянку нібито вже і не згадував. Прискорили події прогнозоване погіршення здоров'я Кічатого та заворушення на вулиці. Рішення "здати" посаду голови обласної ради було прийнято наприкінці минулого тижня. Зробив це Берташ у перервах між героїчною боротьбою із сніговими заметами та створенням депутатської групи із числа однопартійців-"регіоналів" "Європейський вибір". Тож у п'ятницю, коли депутат Роман Василишин повідомив загалу про свою телефонну розмову з Берташем, останній був готовим до переговорів. Перші консультації Берташ проводив наодинці, тож деталі невідомі. Щоправда, кажуть, що кандидатуру Михайла Кириллова він спочатку не сприйняв, сказавши ніби: "Будь хто, аби не він". Опозиціонери "уперлися". З'явилися публічні заяви партій про підтримку Кириллова, підтримали цю кандидатуру і мітингувальники. Але не це на той момент турбувало Берташа. Найбільше його непокоїв бюджет. Бюджет області й водночас бюджет підприємницьких структур, наближених до нього. Подейкують, що обласний бюджет заборгував організаціям, котрі виконували будівельні та інші роботи, близько 44 мільйонів гривень. Навряд чи хтось висловить впевненість, що більшість цих фірм не пов'язана із заслуженим будівельником України Василем Берташем чи іншими депутатами з провладної більшості. До того ж, в обласному бюджеті (3,8 млрд. грн.), окрім обов'язкових статей витрат (на школи, лікарні тощо), є невеличка (до 100 млн. грн.), але цікава частинка — "обласні програми". Фінансування цих програм повністю залежить від ОДА, яка і визначає підрядників-виконавців. Голосів для прийняття бюджету в Берташа не було. Коли виник цей план — посада голови в обмін на гроші — чи після першого туру переговорів, коли журналістів попросили вийти, чи пізніше, перед другою спробою обрати голову облради — невідомо. Та й чи був такий план? Однак те, що такий план реалізувався, — факт. Забувши про свою принципову позицію, "регіонали" (а тепер "вибороєвропейці") проголосували за нового голову облради Михайла Кириллова, а опозиційні депутати, змирившись із "старими" заступниками голови облради, в дружньому єднанні з провладними колегами і за помахом руки Василя Берташа підтримали обласний бюджет без застережень і обговорень.
| |
 | Засідання обласної ради відбувалися за великої кількості рівнян, які не завжди стримували свої емоції |
