Що ж ми святкували?

За підрахунками істориків, цього року Рівному мало б виповнитись 730 років. Власне, офіційно все так і було. Але користуючись нагодою, деякі знавці історії міста нагадали — дата заснування Рівного свого часу була якщо не сфальсифікована, то принаймні "трохи" підтасована. І насправді місто старше на один рік, тобто ювілейним мав би бути 2012-й. На початку 80-х партійне керівництво не встигало привести місто до "ювілейного" стану і, очевидно, рятуючи свої посади, "попросило" істориків переглянути дату (1282 рік) першої писемної згадки про Рівне.

82 чи 83?

— Ті, хто закінчував школу у Рівному до початку 80-х років, вчив зовсім іншу дату, - говорить голова громадської організації "Історичне товариство міста Рівного" Ігор Солоненко. - В усіх джерелах, в тому числі й багатотомнику "Історія міст і сіл УРСР" 1973 року, була вказана дата першої писемної згадки про наше місто — 1282. Тобто ще за 10 років до помпезного святкування 700-річчя офіційно в колах істориків була визнана зовсім інша дата, аніж зараз. Ця ж цифра, тобто 1282, міститься й у двох більш давніх працях — "Пам'ятки польської історії" 1872 року та "Географическо-статистический словарь Российской империи" 1873 року. Хоча першим джерелом згадки про Рівне вважають польський документ, який має назву "Rocznik kapituly krakowskiej" — хроніка подій у найближчих до Кракова землях. Рівненський історик Гурій Бухало у своїх спогадах згадував, що саме йому перший секретар міськкому партії Едуард Антоненко доручив перевірити, наскільки вже визнана дата є достовірною. Історик працював у столичних архівах, орієнтуючись на праці польського історика XV століття Яна Длугаша. Тобто і тут матеріалом для досліджень було не першоджерело, а вже інші, пізніші документи. — Том за томом перебираю працю Длугоша, - йдеться у книзі "Рівне 720. Від давнини до сучасності". - Перший том, другий, третій. Рівного немає, залишається останній, 12-й. Але надія втрачена й на нього. Тим більше, що проглянув всі події, зафіксовані під 1282 р. Переходжу до 1283 року. Раптом на очі потрапляє слово "Rowno". Виявляється, тут йдеться про те, що польський король Лєшко Чорний переміг литовські загони, очолювані Віттеном, які спустошили Сандомирську землю. Литовці почали втікати і опинилися поблизу волинського міста Лукова. Звідти пішли густим лісом, заболоченим лугом і зупинилися неподалік місцевості, яка називається Ровно. Ігор Солоненко сумнівається у тому, що в оригінальному документі все-таки мова йшла про 1283 рік, припускаючи, що це чиновники "попросили" знайти підтвердження потрібної їм дати. Хоча не звинувачує у цьому самого дослідника — мовляв, він був членом партії, і зробити щось наперекір вищому керівництву означало закінчення кар'єри.

Осушуючи рівненське болото

Ще наприкінці 70-х років влада, знаючи, що від неї чекають масштабного святкування, почала у місті декілька глобальних будівельних проектів. Насамперед мова йде про осушування залишків болота поблизу краєзнавчого музею (нинішня "Лебединка"), побудову гідропарку та відновлення сильно постраждалого від пожежі 1978 року музично-драматичного театру. Окрім того, паралельно у місті будували новий мототрек і обкладали Устю бетонними плитами. — І ось рівненське керівництво бачить, що до вересня 1982 року, а святкування було вирішено проводити саме у вересні, не встигають, - наголошує Ігор Солоненко. - Вони розуміли, що республіканське керівництво, яке приїде на урочистості, у разі неготовності міста поставить під сумнів кваліфікацію обласних вищих партійців. А крім того, для урочистого засідання у Рівному не було зали, окрім ще не відремонтованого театру. Думаю, саме тому на найвищому обласному рівні ухвалили рішення перенести дату святкування, але так, ніби це відповідало історичній достовірності. На мою думку, чиновники таким чином показали свою неповагу до історії.

Гнатюк і повний стадіон

Як би там не було, але 17 вересня 1983 року (очевидно, святкування прив'язали до дати входу радянських військ у місто в 1939 році) відбулося грандіозне, як для нашого міста, святкування 700-річчя. Усі заплановані об'єкти, в тому числі й театр, було до цієї дати вже здано. Урочисте засідання відбулося за участю голови Президії Верховної Ради УРСР Олексія Ватченка. А на переповненому стадіоні "Авангард" відбувся концерт за участю кількох сотень рівненських танцюристів. Головним гостем тут був співак Дмитро Гнатюк. Спеціально до святкування було випущено чимало сувенірної продукції — від листівок стотисячним накладом до пивних відкривачок. До ювілею навіть спромоглися видати на "Мелодії" платівку "Ровно 700". У той же час на адресу рівненських начальників йшло чимало вітальних телеграм з усього Союзу.