Мабуть, для більшості випускників загальноосвітньої школи першочергове завдання — вступити до вищого навчального закладу. Але, на жаль, не всім це вдається. Чекати цілий рік і нічого не робити — навряд чи когось приваблює така перспектива. Тому й звертаються молоді люди за допомогою до служби зайнятості.
Директор Рівненського міського центру зайнятості Андрій Грещук стверджує, що таких людей на обліку в центрі ніколи багато не було — усе-таки більшість випускників йдуть у вищі або професійно-технічні навчальні заклади. — Безробітна молода людина, звернувшись до нас, отримує цілий спектр соціальних послуг, — наголошує Андрій Васильович. — Насамперед вона отримує комплекс профорієнтаційних послуг — інформацію про світ професій, тестування з метою професійного самовизначення, індивідуальні консультації. Молодій людині допоможуть обрати сферу майбутньої діяльності та здобуття професії, нададуть друковані чи відеоматеріали, які ознайомлять з тією чи іншою професією, поінформують про перспективи зайнятості. Звичайно, кожен може скористатися найбільшою базою вакансій — від банківського працівника до прибиральниці. Але для того, щоб влаштуватись на роботу, потрібно мати не лише нахили до якоїсь професії, а й певні вміння. Фахівці центру радять випускникам шкіл насамперед здобувати повноцінну професійну освіту. Хоча в Рівному, за словами директора міського ЦЗ, й існує центр професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості, який пропонує навчання за 33 професіями, а також перепідготовку та підвищення кваліфікації, усе ж це короткотермінове навчання, розраховане на дорослих. Фахівці служби звертають увагу молоді на перспективність і постійну затребуваність робітничих професій, зокрема, у будівництві, металообробці, сфері послуг. До того ж, і оплата праці висококваліфікованих працівників зростає. Суттєва допомога у вирішенні проблеми молодіжного безробіття — це бронювання робочих місць на підприємствах. — Згідно із законодавством, п’ять відсотків від усієї кількості робочих місць підприємство незалежно від форми власності надає для соціально незахищених верств, — розповідає Андрій Грещук. — У цьому переліку, окрім демобілізованих з армії, матерів з дітьми до 6 років, одиноких батьків з дітьми до 14 років, інвалідів, осіб передпенсійного віку, є також і випускники шкіл та вищих навчальних закладів. Якщо молода людина має відповідні нахили, вона може йти працювати на це заброньоване робоче місце. З боку підприємств у нас ніколи не було проблем — вони погоджуються нам допомагати й запрошують до себе соціально незахищених громадян. Отримати робоче місце колишній учень може й завдяки дотаціям роботодавцю з коштів страхового фонду. Центр зайнятості спрямовує безробітного на підприємство, але протягом року заробітна платня роботодавцю компенсується центром зайнятості — тобто, певною мірою, покриває витрати на навчання молодого й недосвідченого працівника. Згідно з угодою ЦЗ та роботодавця, останній потім зобов’язаний й після цього року не звільняти з роботи та платити зарплатню молодому робітнику. Ще один варіант допомоги незайнятому випускнику школи — це надання консультацій, для чого не обов’язково ставати на облік у ЦЗ. Така допомога, за словами Андрія Грещука, дає вагомі результати, особливо, якщо використовувати новітні інформаційні технології. Головне — щоб молода людина справді хотіла працювати. Отож центр зайнятості запрошує випускників шкіл, яким не вдалося стати студентами, у центр зайнятості, щоб визначитися зі своїм професійним майбутнім. А ще фахівці з профорієнтації готові надати консультації батькам щодо вибору професії їхньою дитиною.
