Сон — це не відпочинок, а напружена робота мозку

6880 0

Ми у соцмережах:

Сон — це не відпочинок, а напружена робота мозку

Ні людина, ні дитина, ні звірок, ні комашка, ні рибка не можуть обійтися без сну. Нехай ми поспимо 4 години, як Ейнштейн, або 13, як Людовік ХVІ, але все ж поспимо. І підведемося вранці відпочилими і веселими або... На жаль, у м’якому ліжку нас підстерігають страшні небезпеки — так звані хвороби сну, про які ми практично нічого не знаємо, проте від яких і померти недовго.

«Диявольські трелі» вночі проспівали Сни — здебільшого зорові враження, але приблизно в половини людей їх доповнюють слухові. А в деяких випадках людина пам’ятає, що відчувала навіть смак і запах. Під час сну організм насправді не спить: змінюються артеріальний тиск і частота пульсу, інтенсивно проходять обмінні процеси. Розумова діяльність у цей час представляє для науки величезний інтерес, і німецький вчений Ганс Бергер пішов заради вивчення снів на великий ризик. Золото — чудовий електропровідник, і він ввів своєму сину під шкіру на скронях золоті цвяхи й одержав ідеальний еталонний альфа-ритм мозку — праматір сучасної електроенцефалограми. Бергер помітив, що мозкові ритми при неспанні багато в чому відрізняються від «сонних», і мозок під час сну працює. Причому у визначені періоди сну інтенсивніше, ніж коли ми не спимо! І довів це, зробивши тим самим найперший крок до сучасної науки — сомнології. — Олегу Васильовичу, що ж відбувається з людиною під час сну? — з цим запитанням звернулася до начальника медичної служби українського сомнологічного центру «Медісон» Олега Мазура. — Сон для мозку — це не відпочинок, а період активної діяльності. На полісомнеограмі — графічному зображенні ритмів мозку уві сні — вдалося виділити декілька його фаз, які послідовно розвиваються. Дві головні стадії — повільний, глибокий сон, при якому виключається свідомість, і так званий швидкий. Звичайно він становить 20-25% загального часу сну. У цей час у сплячого рухаються очні яблука і він бачить сни. Відомо, наприклад, якщо людина зосереджується на якійсь проблемі, то концентрація її розумової енергії може перейти у сферу підсвідомого, у тому числі й у сон, де мислення продовжується. Так, Менделєєв уві сні винайшов принцип розташування елементів своєї знаменитої періодичної таблиці, композитор Тартіні написав «Диявольські трелі». А от німецькому фізіологу Отто Леві сон приніс... Нобелівську премію: йому приснилася схема експерименту, який він повинен був поставити для доказу хімічної природи передачі збудження, за що й був визнаний гідним нагороди. Під час сну особливо активний відділ мозку, що називається гіпоталамус. Він забезпечує автономні життєві функції: регулює частоту і наповненість серцевих скорочень у спокої і при стресах, контролює діяльність печінки й нирок, зберігає гормональний баланс... Але бувають і збої.

Прокинься, Україно, а то захворієш! — І людина може померти уві сні? — На щастя, такі випадки — рідкість, але все ж це значна медична проблема. Причиною смерті уві сні можуть бути десятки серйозних захворювань. Сучасна медицина називає понад 80 клінічно діагностованих розладів сну, серед яких найважчі — апное (припинення подиху) уві сні, синдром «неспокійних ніг» і періодичних рухів кінцівок, енурез, сноходіння, або «лунатизм», нарколепсія, синдром нічної їжі й пиття. Тільки від такого підступного захворювання, як синдром раптової смерті уві сні новонароджених віком від 1 місяця до 1 року, помирає більше малюків, ніж від всіх інших захворювань разом взятих! Але при цьому лікар ставить зовсім інший діагноз. А все тому, що в Україні недостатньо інформації й центрів діагностики «сонних» захворювань — тільки один, у Києві. Немає даних — немає проблеми? Україні треба серйозно придивитися, адже якщо вчасно продіагностувати людину, яка погано спить, можна було б уникнути тисяч смертей. Першими забили тривогу американці. У 1993 році в США була опублікована доповідь Національної комісії з дослідження розладів сну під назвою «Прокинься, Америко!», подана на розгляд Конгресу. У доповіді повідомлялося, що майже 100 млн. американців страждають на різноманітні порушення сну, а понад 11 млн. хворі на апное! Щорічно від припинення подиху в сні вмирають 38 тисяч американців, причому це застарілі дані. А для досліджень різноманітних видів розладів сну у Франції, Німеччині, Англії діє один медичний центр на кожний мільйон громадян. — Як розпізнати найстрашнішу «сонну» хворобу? — Апное — дихальні паузи під час сну, при яких припиняється потік повітря більш ніж на 10 секунд. Якщо це часто повторюється, то людина може померти, не прокинувшись. Причиною хвороби можуть бути різноманітні аномалії носоглотки, слабкість м’язів носа або дихальних органів, збільшення мигдалин. Дуже важливо відразу поставити точний діагноз. Людина повинна знати, що, наприклад, її нічне хропіння — серйозне захворювання, яке необхідно лікувати. Насторожитися повинні й люди з підвищеною денною сонливістю. Іноді їх не можна допускати до роботи, пов’язаної з технікою, довіряти керування автомобілями, літаками, кораблями. А таке захворювання, як нарколепсія, на самому початку важко діагностується, мабуть, воно передається в спадок. Виражається хвороба порушенням роботи стовбурних структур мозку, які регулюють циклічність сну й пильнування. З’являється, як правило, у підлітковому віці (14-18 років), і якийсь час його можуть не помічати. Просто підліток стає млявим, апатичним. І в школі, і вдома його механічно записують у ледарі й дурні, постійно смикають, принижують. Звичайно таких дітей у нас автоматично визнають розумово відсталими і направляють у спецшколи. Втрачається час, ламається доля людини. А саме по собі захворювання дуже небезпечне. Воно характеризується неконтрольованою сонливістю, нетривалими епізодами м’язової слабкості — катаплексією, специфічними галюцинаціями, паралічем при пробудженні. Проте в усьому світі нарколепсію виявляють і успішно лікують.

Він лежить, чудово дише, ручкою-ніжкою не колише — Олегу Васильовичу, ви нічого не сказали про безсоння, але ж на нього страждають дуже багато людей. — Безсоння в чистому вигляді не буває. Людина на короткий час забувається, нехай тривожним, але все ж сном, і навіть може бачити сни, які не запам’ятовує. Якщо сон часто переривається пробудженнями, тяжкими думками, то хворий виснажується і фізично, і душевно, у результаті чого починає перебільшувати ступінь проблеми. Без лікування безсоння може стати хронічним. На жаль, люди найчастіше починають приймати снотворне, а не дошукуватися справжніх причин захворювання. А це все одно, що лікувати аспірином будь-яке підвищення температури. Використання снотворного можна порівняти з одержанням кредиту в банку. Ви можете «позичити» сон на деякий час з допомогою таблеток. Проте в остаточному підсумку вам доведеться «віддавати борг» ціною ще більшого безсоння. — А якщо люди не сплять і чудово себе почувають, це теж хвороба? — У принципі, сон потрібен людині для відновлення сил. Але його тривалість для кожного індивідуальна. Для більшої переконливості медики згадують відомих історичних осіб. Так, Наполеон встигав відновити сили протягом чотиригодинного сну. У той же час деяким людям потрібно не менше 9. — Часто люди здригаються уві сні, рухають руками і ногами. Це нормально? — Часто зустрічається хвороба, яка називається синдромом «неспокійних ніг». Звичайно — переважно в спокої або під час сну — люди відчувають у стегнах, гомілках, стопах «повзання мурашок», дрож, поколювання, печіння, посмикування, ворушіння під шкірою, які хвилеподібно посилюються кожні 5-30 секунд. Виникає надлишкова рухова активність ніг. Найкраще «лікування» — почати рухати ногами, підвестися і пройтися.

Пташина зграя — А чи здорові «сови» і «жайворонки»? — Вивчивши досконально всі сонні «повадки» людського організму, сучасна медицина визначає три типи людей: «жайворонки», «сови» і «голуби». На Заході при прийомі на роботу намагаються з’ясувати, до якого з них належить людина. Оптимальний робітник — «голуб» або, як кажуть медики, «аритмік». Він засинає пізно ввечері і без проблем прокидається вранці у потрібний час. Складніше з «совами», які можуть працювати тільки ввечері. З «жайворонками» менше проблем, їх час — ранок. — А може «сова» стати «жайворонком» чи навпаки? Адже деяким опівнічникам так необхідно бути ранньою пташкою. — Змінювати свій хронобіологічний ритм не рекомендується, за нас це робить природа. Приходить, наприклад, до мене на прийом пацієнт і скаржиться: у молодості і 12 годин мало було, щоб виспатися, а зараз прокидаюся через 4-5 годин і більше очі не заплющу. Повинен заспокоїти: це так зване «жаворонкування» до старості.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також