Кому належить майже півтори тисячі кілометрів труб, по яких нафтопродукти йдуть з Росії, через Україну, в тому числі й територією Рівненщини, і до Європи, може стати відомо 7 липня. Адже саме на цей день призначено засідання Вищого господарського суду України — це остання інстанція, яка повинна завершити давні суперечки між Україною і Росією щодо власності трубопроводів "ПрикарпатЗахідтрансу", дочірнього підприємства російської акціонерної компанії "Транснафтопродукт". Бо перед цим рівненські суди в цьому питанні дійшли протилежних висновків: один, за часів попередньої влади, визнав ті труби українськими, а інший, вже після Майдану та за нової влади — російськими.
Нагадаємо, що по цих спірних нафтопродуктопроводах третину — чверть від усієї потреби в солярці (а це сотні тисяч тонн) отримує Україна, а ще більше — надходить в Угорщину. А конфлікт навколо трубопроводів "ПрикарпатЗахідтрансу" найбільшого загострення набув три роки тому. В Росії тоді навіть заявили, що можуть повністю призупинити транзит нафтопродуктів до Європи, а також, що склалася ситуація, яка може призвести до припинення діяльності нафтопродуктопровідної системи на території України. І все, мовляв, через дії української сторони, а точніше — Господарського суду Рівненської області, якому 22 березня 2011-го знадобилося якихось півгодини, щоб викликати своїм рішеннямміждержавний скандал. Суд задовольнив позов Генпрокуратури та ухвалив рішення про визнання права власності України в особі Фонду державного майна на 1433 км нафтопродуктопроводів Самара-Західний напрямок і Грозний-Армавір-Трудова, які проходять територією України, та витребування їх з володіння ДП "ПрикарпатЗахідтранс". Втім, попри гучні заяви, фактично нічого не змінилося. По трубопроводах, як і сорок років тому, коли вони були збудовані, дизпальне продовжувало надходити в Європу та Україну. А два місяці тому трубопроводи знову офіційно повернулися у власність російської компанії — 25 квітня судді Рівненського апеляційного господарського суду Алла Гудак, Ганна Олексюк та Галина Бучинська рішення Господарського суду скасували. Тим самим задовольнивши апеляційні скарги "ПрикарпатЗахідтрансу", Південно-Західного ВАТ трубопровідного транспорту нафтопродуктів Російської акціонерної компанії "Транснафтопродукт", а також Федерального агентства з управління державним майном Російської Федерації. Свою ухвалу судді мотивували, зокрема, тим, що суд попередньої інстанції вийшов за межі своєї юрисдикції, бо спірне питання щодо трубопроводів мало б вирішуватися відповідно до "Угоди між Україною та Російською Федерацією про взаємне визнання прав та регулювання відносин власності від 15 січня 1993 року" та Закону "Про міжнародні договори України". Цю ухвалу оскаржила прокуратура області — у Вищому господарському суді представник Генпрокуратури буде доводити, що труби "ПрикарпатЗахідтрансу" мають належати таки Україні. Про свої основні аргументи прокурори ні в Рівному, ні в Києві поки не повідомляють. Тим часом президент російської акціонерної компанії "Транснафта" Ніколай Токарєв вже заявив таке: — Відносно судових слухань щодо права власності нашої компанії на нафтопродуктопроводи на території України. Вищий господарський суд України — це остання інстанція. По суті справи вона вирішить, як далі будуть розвиватися взаємовідносини. Ми готові до різних варіантів, хоч працювати в таких умовах досить складно, а вже про ефективність говорити — тим більше.
