«Стіну» будують у землі

У Луганській та Донецькій областях продовжують зводити так звану стіну — захисні фортифікаційні споруди, які повинні зміцнити український державний кордон. Нещодавно звідти повернулися рівненські інженери — вони працювали поблизу Краматорська та Дружківки на Донбасі. "Стіна", розповідають інженери — це суцільні окопи, бліндажі та капоніри, добре замасковані, щоб можна було заховати не лише людей, а й військову техніку.

Микола Лада, начальник дорожньо-технічного відділення ГУ ДСНС у Рівненській області, розповідає, що взводні опорні пункти будують у три лінії, глибина окопів — у середньому 2,5 метра, всі вони з'єднані між собою. З Рівненщини для будівництва відправили не лише інженерів, а й будівельну техніку. Серед якої — і БАТ, яким взимку зазвичай розчищали великі снігові замети на Рівненщині. Рятувальники сподіваються, що до зими тягач повернуть, проте на всяк випадок ремонтують для використання в негоду в області іншу техніку. — Захисні споруди в окопах укріплювали кількома шарами деревини та бетонних плит, - розповідає пан Лада. - Зазвичай в день викопували по 6-8 капонірів — це такі споруди з похилим з'їздом, в яких могло б заховатися авто. Були випадки, що капоніри і на три автомобілі викопували. Доводилось і вирівнювати територію, використовуючи БАТ — розчищали від дерев, притягували побиту техніку, щоб її розібрали на запчастини. На будівництво фортифікаційних споруд виділили з державного бюджету 850 млн. грн. На думку пана Лади, сума цілком виправдана.

Опорні пункти, які будують, добре охороняють. Будівельникам не дозволяли курити вночі, щоб цигарковим вогником не привернути уваги сепаратистів, а також часто користуватись мобільним зв'язком та фотографувати смартфонами, адже через супутник можуть відобразити точні координати, де зроблено фото. Територія поруч — замінована. Місцеві туди не підходять. Проте часто собаки підривалися на мінах — подейкують, що дехто випускає їх навмисно, аби вказати сепаратистам шлях. Микола Лада розповідає, що за час, коли він був на сході, зону будівництва не обстрілювали, проте у лютому сепаратисти знищили тут багато техніки та апаратури. З того часу будівельники ночують у землянках, під землю ховають і будівельну техніку. — В "даху" спального намета, вкопаного в землю, нарахував близько 20 дір від осколків, які залишились від тодішніх обстрілів, — зазначає пан Лада. — Щодо місцевих, то до нас не ставилися вороже, але були випадки, що в магазині, коли щось купували і говорили українською, одразу піднімали для нас ціни. У Краматорську, як на мене, відсотків 90 людей з тих, що тут залишилися — за ДНР та Росію, але люди навіть у сусідніх містах у думках дуже різняться.