У народній медицині, особливо в Україні, лісові суниці через їхні цілющі властивості вважають майже універсальним лікувальним засобом.
Суниці найкраще вживати свіжими, бо вони, крім чудових смакових якостей та ніжного аромату, містять дуже багато цінних речовин.
За вмістом вітаміну С суниці серед ягід поступаються лише смородині. Особливо багато його в листі, трохи менше — в ягодах. Одна з найцінніших захисних властивостей суниць — наявність у них фолієвої кислоти, якої більше, ніж у винограді та малині.
Ягоди суниці корисні при недокрів’ї, серцево-судинних захворюваннях, насамперед при атеросклерозі та гіпертонії, жовчнокам’яній та інших хворобах, викликаних порушенням обміну речовин. Свіжі й консервовані ягоди, сік та настої суниць вважають ефективним сечогінним, потогінним і протизастудним засобом.
На думку знаного фітотерапевта Михайла Носаля, суниці потрібно включати у раціон хворих на подагру, виразку, сечо- та жовчнокам’яну хвороби, захворювання сечового міхура та селезінки. Вони повинні впродовж 2–3 років увесь суничний сезон (3–4 тижні) вживати ягоди сирими. Суниці треба споживати у великій кількості навіть тоді, коли вони вже вам набридли. Суниці добре вживати зі свіжою сметаною, вершками й цукром, обов’язково через 20–30 хв. після їди.
Широке застосування мають суниці й у косметиці. Якщо, наприклад нанести ввечері на лице та шию пасту з кількох розтертих суничок і потримати її 30–40 хв., а потім змоченою у воді ваткою зняти сліди пасти зі шкіри і покрити її легеньким шаром напівжирного крему, то вже вранці буде помітний косметичний ефект, і обличчя неодмінно омолодиться.
Суничний десерт
300 г суниць, 200 г кисломолочного сиру, 100 г молока, 1 ст. л. лимонного соку, 2 ст. л. цукру
Половину ягід викласти на плоску тарілку і трішки посипати цукром. Сир до піни розтерти з цукром, молоком і лимонним соком. Викласти на суниці, а зверху викласти решту ягід.
