Хоча у своїх проповідях священики часто нагадують парафіянам, що все в цьому світі керується промислом Божим, а тому не буває нічого випадкового і нічому не слід дивуватись і ні від чого не слід впадати у відчай, у реальному житті їм самим не легше від інших. Скинувши церковне вбрання, вони також стикаються з мирськими проблемами і переживаннями, які вибивають з душевної рівноваги, і замість цілковитої покірності і смиренності можуть впасти у депресію, відчути безвихідь або навіть вдатися до найбільшого прояву слабкості — накласти на себе руки. Так, як це зробив 23-річний настоятель церкви у селі Радянське Млинівського району.
Хоча у своїх проповідях священики часто нагадують парафіянам, що все в цьому світі керується промислом Божим, а тому не буває нічого випадкового і нічому не слід дивуватись і ні від чого не слід впадати у відчай, у реальному житті їм самим не легше від інших. Скинувши церковне вбрання, вони також стикаються з мирськими проблемами і переживаннями, які вибивають з душевної рівноваги, і замість цілковитої покірності і смиренності можуть впасти у депресію, відчути безвихідь або навіть вдатися до найбільшого прояву слабкості — накласти на себе руки. Так, як це зробив 23-річний настоятель церкви у селі Радянське Млинівського району. 23-річного отця Василя у минулу середу виявила мертвим його дружина Єлизавета. Чоловік висів у зашморгу в стайні. У Млинівському райвідділі міліції вже визначились, що не порушуватимуть кримінальну справу, констатуючи, що священик наклав на себе руки, найвірогідніше, з особистих причин. — Жодних ознак насильницької смерті на тілі священика виявлено не було. За даним фактом було відмовлено в порушенні кримінальної справи, — повідомив «РВ» в.о. начальника Млинівського РВ УМВС в Рівненській області Валерій Шлихтюк. Тим часом не лише родина покійного, але й усі мешканці села досі не можуть отямитися від того, що сталося. — Отець Василь приїхав до нашого села близько двох років тому, це було перше місце його церковної служби, — розповідає секретар Радянської сільської ради Мирослава Приступа. — Навесні одружився з місцевою дівчиною. Поселились вони в церковному будинку, посадили і засіяли город, планувати завести господарство. Першого січня священику мало виповнитись 23 роки. А тепер... Всі шоковані, ніхто в селі не може змиритись з тим, що сталось, і зрозуміти, чого, з яких причин. Напевне, це щось особисте і душевне, щось таке, що людина забрала з собою і про що вже навряд чи хтось дізнається. За отцем всі дуже сумують, бо дуже хорошою людиною був, всі його поважали. Завжди веселий і привітний, з кожним любив поспілкуватись. Запрошували завжди його на різні святкування, і він ніколи не відмовляв. Оце на перше вересня до дітей у школу приходив, благословляв так гарно на навчання. Віра Антонюк, яка співає у церковному хорі та живе по сусідству, майже щодня бачилася зі священиком. Увечері, за день до трагедії, жінка забігла до нього на кілька хвилин. Пригадує, як отцю Василю хтось зателефонував і він вийшов з хати. Пані Віра пішла додому, а вже наступного дня дізналася, що священик наклав на себе руки. Односельчани також розповідають, що у телефоні священика збереглося останнє повідомлення. У ньому отець Василь попросив вибачення в матері й пише, що любить свою дружину. Як з’ясувалося, він був одружений двічі. Сусіди кажуть, що з нинішньою дружиною Єлизаветою вони були гарною парою, не поміченою у жодних конфліктах. — Ми по-сусідськи, близенько, і по воду ходили і нічого не помічали, ніякої сварки. А щоб чути, щоб якісь конфлікти між ними, то ми й не чули, — розповідає сусідка Любов Німтурець. Отця Василя поховали у Сколівському районі на Львівщині, звідки він родом. В Рівненському єпархіальному управлінні УПЦ КП кажуть, що під час поховання його не відспівували: — За церковними канонами тих, хто наклав на себе руки, не відспівують, бо самогубство — це один з найбільших гріхів, — неохоче коментує секретар управління. — Життя і смерть — це Божа воля, а тут людина посягнула саме на неї. Тобто не зробила честі ні собі, ні рідним і близьким, ні церкві.
