На українському кордоні з Білоруссю та Польщею митники разом з працівниками СБУ періодично затримують контрабандистів, які начебто намагаються вивезти з України культурні цінності — монети, банкноти чи ікони. Повідомляють про викриття таких порушників, вилучення тих предметів і відкриття кримінальних проваджень. Завершуються вони по-різному.
Нещодавно обласне управління СБУ повідомило, як запобігло контрабанді культурних цінностей на митному посту «Городище» в Дубровицькому районі, що на кордоні з Білоруссю. За повідомленням пресслужби управління, колекціонер з Волині збирався вивезти за кордон старовинні ікони, паперові гроші та релігійні стародруки XVIII-XIХ століть. Купив нібито це все у місцевих мешканців, а продавати збирався за кордоном, шукаючи там покупців. Чотирнадцять предметів старовини виявили у його багажі, вилучили і надіслали на мистецтвознавчу експертизу. Відносно колекціонера відкрили кримінальне провадження за фактом замаху на вчинення контрабанди.
Які культурні цінності не можна вивозити з України? Занесені до Державного реєстру національного культурного надбання та до Національного архівного фонду; ті, що належать до державної частини Музейного фонду України; предмети археології будь-якого віку та вартості; твори живопису та графіки, виготовлені вручну, скульптури, декоративно-прикладного і традиційного народного мистецтва, манускрипти, стародруки та архівні документи, карти, плани, гравюри, літографії, зброю, ордени, медалі та печатки, виготовлені до ХVIII ст. включно; монети, виготовлені до ХVIII ст. включно вартістю від 1000 євро та будь-які інші культурні цінності, вік яких перевищує 100 років та вартістю від 50 тис. євро.Чи насправді річ є культурною цінністю та скільки вона може коштувати — визначає атестований експерт з відповідною освітою і досвідом роботи.
Неофіційно це вилучення «РВ» прокоментував колишній колекціонер, ім’я якого ми не називаємо. На думку співрозмовника, усі вилучені у Городищі речі не становлять жодної цінності ні в Україні, ні за її межами і коштують хіба кілька десятків доларів за все.
— Ті ікони не є цінними, вони колись були виконані для церков у бідних селах, і продати їх за більш-менш пристойні гроші неможливо ні тут, ні там, — вважає мій співрозмовник. — Недорогі й ті паперові банкноти. На жаль, наші закони у цьому питанні недосконалі, тому виникають подібні справи. Я сумніваюсь, що в українських селах позалишалися насправді цінні старожитності, які можуть дорого коштувати. Усе цінне давно вивезено.
Кілька років тому Рівненський міський суд засудив до кількох років позбавлення волі викладача рівненського «водника» за контрабанду трьох монет, які експерт визнав рідкісними й цінними. Його адвокат Ігор Солімчук заявляв, що справа «дута» в інтересах працівників СБУ, яким, за його словами, були потрібні показники і які нібито й «розіграли» цю операцію з викладачем. Адже пропозиція продати монети надійшла електронною поштою нібито від мешканця польського Хелма, який посилку нібито оплатив, але не отримав і, як не дивно, не заявляв жодних претензій. Та гроші надійшли викладачеві чомусь з Ужгорода, а не з-за кордону. Коли він відправив посилку з монетами, її на кордоні затримали. А до відправника прийшли працівники СБУ й вилучили усю його колекцію з понад тисячі монет. І хоч як він з адвокатом доводили в суді, що три монети з відправлених насправді не були ні рідкісними, ні цінними, суд дав йому реальний термін позбавлення волі. Апеляційний, щоправда, залучив іншого експерта, і той довів, що цінності ті монети й справді не становили. Тож суд вирок скасував, справу закрив і постановив повернути вилучену колекцію. Яку, утім, повернули нескоро.
Світлана Федас.
