Рівенська міська кримінально виконавча інспекція майже п’ять років діє як окремий підрозділ Державного департаменту з питань виконання покарань і займається профілактикою, наглядом та вихованням засуджених до покарань без позбавлення волі, а також контролює виконання засудженими вироків судів. На обліку в інспекції, яка розташована в невеликому приміщенні колишнього дитсадка, перебуває більше півтисячі чоловік віком здебільшого від 18 до 35 років.
Як розповіла начальник міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції Наталя Філіпюк, для більшості тих, хто отримав випробувальний термін, він стає своєрідним другим шансом на шляху до виправлення. Тому усвідомлюючи це, засуджені роблять все, аби не допустити нових злочинів та інших правопорушень. У таких випадках по закінченні випробувального терміну суд приймає рішення про звільнення особи від покарання. Тим же засудженим, які порушують порядок та умови відбування покарання, ухиляються від виконання покладених на них судом на період іспитового терміну обов’язків, допускають правопорушення, випробувальний термін скасовується і їм доводиться відбувати покарання в місцях позбавлення волі. Як зазначила Наталя Філіпюк, вже протягом цього року трьом засудженим скасували випробувальний термін і ще на трьох осіб відповідні матеріали перебувають у суді. Здебільшого це наркомани, які схильні до скоєння крадіжок. Є й інша категорія засуджених — це ті, кому за певні види злочинів як покарання були призначені громадські чи виправні роботи. Громадські роботи — це новий вид альтернативних покарань, який було передбачено новим Кримінальним кодексом України.Засуджений до такого виду покарання у позаробочий чи поза — навчальний час по кілька годин на добу виконує суспільно корисні роботи на об’єктах, які були попередньо визначені міською владою, без відповідної оплати праці. Здебільшого такі люди підмітають парки та сквери, прибирають на кладовищах, виконують будівельні роботи. Щоправда, впродовж останніх трьох років до громадських робіт було засуджено лише трьох осіб. У той же час, як зазначила пані Філіпюк, незважаючи на те, що в Кримінальному кодексі зазначена мала кількість статей, які передбачають такий вид покарання, все ж він є одним з найперспективніших і вигідних для держави. В той же час значно зменшилася кількість призначених покарань у вигляді виправних робіт. На сьогодні на обліку в інспекції перебуває всього дев’ять таких засуджених. Це зумовлено нестачею вільних робочих місць на ринку праці. Покарання засуджений до виправних робіт має проходити за основним місцем роботи із відрахуванням від 10 до 20% заробітку. Як розповіла Наталя Філіпюк, трапляються непоодинокі випадки, коли за зразкову поведінку засудженому, який відбуває покарання у місцях позбавлення волі, невідбутий термін заміняють на більш м’яке покарання — виправні роботи. У таких випадках засудженого направляють на облік у центр зайнятості, де йому підбирають місце роботи, а в разі неможливості працевлаштування термін перебування на обліку в даному центрі зараховується у строк відбування покарання. Якщо ж засуджений ухиляється від відбування покарання, його притягують до кримінальної відповідальності, а подальшу його долю визначає суд. За словами моєї співрозмовниці, як не прикро, на обліку в їхній інспекції перебувають не лише чоловіки, а й жінки і навіть неповнолітні, які здебільшого потрапляють під нагляд інспекції через пристрасть до наркотиків або крадіжки майна. Щоправда, стверджує пані Філіпюк, в роботі їхньої інспекції переважно більше є позитивних прикладів, коли після проведення виховної роботи, засуджені особи стають на шлях виправлення, а це означає, що виховну роль подібні види покарань все ж таки відіграють.
