Вчора, 29 лютого, в Рівненській обласній бібліотеці відбулася презентація кращої книги 2019 року в Україні за версією ВВС – «Доця». На заході була присутня авторка – Тамара Горіха Зерня (справжнє прізвище – Дуда), яка зауважила, що на написання книги її надихнули герої української боротьби на Донбасі.
Також презентацію відвідала начальниця обласного управління культури і туризму Рівненської ОДА Любов Романюк, яка розповіла:
«На думку директора видавництва «Білка» Ірини Білоцерковської, саме це визнання розвінчало міф про цінність премії через певні упередження, адже абсолютно молоде видавництво видало книжку на непопулярну тему письменника-початківця, що мало певний фурор у літературному світі.
Сьогодні книга подорожує країнами: на неї чекають у Європі під час концертів гурту «Широкий лан», солістом якого є чоловік Тамари. Її готують у вигляді аудіоп’єси, перекладають на польську, англійську, німецьку і французьку мови».
Волонтером Тамара Дуда була від Майдану. Але десь у 2016 році вона пригадала такі слова: «Ось тобі мова - стріляй з неї», і зрозуміла, що для боротьби їй потрібна інша зброя. Поштовхом стала неприємна ситуація, коли волонтерський стенд не допустили на Книжковий арсенал, як літературу невисокої якості. Точилося багато розмов у Інтернеті і особливо вразила дискусія - Чи можуть російськомовні військові та волонтери бути повноцінними бійцями ато і тим більше писати про війну російською. Пам’ятає, як відповідала - то напишіть ви, а у відповідь була тиша. І тоді твердо вирішила - я напишу.
Книга «Доця» - про події на Донбасі протягом вести-літа 2014 року. На думку автора, саме цей період дає відповідь на багато запитань. «Доця» - це півтора роки роботи, сотні спілкувань з біженцями і військовими, перечитаних цивільних форумів, в тому числі інтелігенції. Вражало, коли у години масових обстрілів на них з’являлися фотографії щасливого Донбасу...
Головна героїня не має імя. Вона Доця. Це прототип жінки з якою Тамара була знайома більше заочно, і вперше вони зустрілися на базі розвідки у 2015 році. Потім вона зателефонувала і щиро попросила -«Наталя, мені потрібне ваше життя». Власне усі герої цієї книги мають своїх прототипів.
- Я не мала особливого завершення цієї книги. Пережита драма, у якій опинилися люди абсолютно до цього не готові. Їх особистий вибір у період незрозумілого, але очевидного. Ця книга моя персональна вибухівка нашої боротьби за Україну, - резюмує автор.
