Тому пропонують на вулицях встановити для рівнян питні фонтанчики, а для тролейбусів — сонячну електростанцію
Зміни клімату уже торкнулися не лише далеких країн, а й нашої місцевості, — стверджують рівненські екоактивісти. Звідси й екстремальні зливи, задушливі літні ночі та крижані дощі замість снігу взимку. Нещодавно «Екоклуб» презентував дослідження, в якому пояснюється, чому Рівне завжди «плаває» під час великого дощу і що з цим робити. А також детально розписано, що і де у місті мали б робити чиновники, щоб зменшити вплив літньої спеки та аномальних погодних явищ на рівнян.
Ольга Лящук, координаторка проєктів ГО «Екоклуб»:
— Маємо пом’якшити наслідки зміни клімату. Можемо це робити двома шляхами — зменшуючи викиди та адаптуватися до тих змін, щоб вони менше нас уражали. Ми провели оцінку вразливостей і розробку заходів з адаптації, маємо великий документ на понад 80 сторінок, його можна завантажити на нашому сайті й детально прочитати, чому дійшли таких висновків. Найбільше нам буде загрожувати спека, посуха і екстремальна кількість опадів.
Кожен захід містить не просто пораду — «ой, треба садити дерева». Там є чіткий опис, чому, хто за це відповідає, які пріоритети і які конкретно заходи потрібно впроваджувати. Треба почати реалізувати їх або думати про них, плануючи кожну маленьку зміну в громаді, починаючи від тротуарів і закінчуючи купівлею генераторів. Скажімо, що буде з генераторами, якщо буде злива і ця злива триватиме 2–3 години і їх треба якось убезпечити? Що робити, якщо буде обледеніння дротів електричних, а за останні 10 років вірогідність такого явища значно зросла? А мешканців громади, яких ми опитували, турбує сміття, забруднення місцевих водойм стоками, нестача зелених зон, стара система зливової каналізації та інші проблеми. І краще ці ситуації передбачити зараз, ніж потім виправляти те, що сталося.
Багато з цих заходів не є дуже затратними, якщо їх впроваджувати в процесі планування. Ті ж самі «зелені фасади» під час будівництва нових чи термомодернізації старих будинків — це дасть певну економію, не кажучи вже про комфорт. Або ситуація, коли Рівне після дощу вкотре затопило, автомобілі не можуть проїхати, а потім ця вода змилася в ту саму Устю з усіма пально-мастильними матеріалами і сміттям, бо зливова каналізація теж в критичному стані — тут допоможуть дощові садки. Грубо кажучи, можна підсипати за певними правилами щебеню, це не є дорого і ця вода не буде стояти, а вбереться в грунт, в ньому збережеться, очиститься і далі піде в природній цикл. Або «зелені» парковки (коли саму траву зберігають, поклавши на неї газонну сітку. — РВ.), які уже роблять більшість готелів, що вміють рахувати гроші.
Більше зелених насаджень, особливо в центрі Рівного, де мешкає багато людей, дозволить зменшити витрати на кондиціонування, навантаження на енергетичну сферу і поліпшить здоров’я людей. Це приклади, коли одним дуже дешевим заходом вирішуємо багато проблем.
Що ще радять зробити в Рівному екоактивісти? Про наближення періоду екстремальної спеки пропонують попереджати населення через радіо, телебачення і соцмережі, а ще — створити спеціальну телефонну лінію, де б консультували, як уникнути теплового стресу. Для швидкої допомоги варто розробити нові маршрути, де враховано можливі підтоплені дороги. Облаштувати по місту питні фонтанчики, щоб рівняни освіжалися під час спеки, а на Басівкутському пляжі — побільше навісів, парасоль та наметів, щоб додати затінку. Через болото на мікрорайоні «Північний» можна зробити дерев’яні доріжки, прокласти пішохідний маршрут та дбати про чистоту тамтешнього джерела.
Місцевому підприємству «Рівнеелектроавтотранс» пропонують встановити сонячну електростанцію (СЕС), щоб виробляти енергію на власні потреби. Інші ж бюджетні заклади могли би завдяки сонячним панелям отримувати гарячу воду. Розчищати дороги від ожеледиці рекомендують уже не технічною сіллю, а розчинами та сумішами, що не завдають шкоди зеленим насадженням.
Нові будівлі у Рівному треба планувати так, щоб мати природну вентиляцію простору, а їхні фасади та дахи — озеленювати, або оздоблювати фасади у світлих тонах. А щоб Басівкутське водосховище та інші водойми не «страждали» від нелегальної каналізації, потрібно розробити систему обліку стічних вод асенізаторами з септиків приватних домогосподарств. А самому місту потрібні нові очисні споруди, дощові парки, садки та канави і міські «луки». Людям рекомендують частіше замінювати штучні квіти живими й пересідати на велосипеди.
Олена РАКС.
