18 вересня 1994 року футболісти київського "Динамо" востаннє виходили на поле рівненського стадіону "Авангард". Тоді в матчі чемпіонату України столичний суперклуб переміг рівненський "Верес" — 2:1. Це була четверта (на жаль, остання) офіційна гра у Рівному між рівнянами та "динамівцями" (ігри проти "Динамо-2" та "Динамо-3" не беремо до уваги). І от через 20 років дехто з тих "зірок" знову в Рівному. Цього разу вже у ветеранській товариській зустрічі.
Говорити про яскраве футбольне видовище, коли грають дядьки, яким за сорок, а то й за п'ятдесят, навряд чи варто. У таких матчах головне інше — можливість вживу побачити людей із телевізора, а в нашому випадку ще й поностальгувати. Подивитися на Віктора Леоненка, Олега Саленка, Володимира Безсонова, Анатолія Дем'яненка, Івана Яремчука, Святослава Сироту та інших "зірок" на трибунах зібралося приблизно дві тисячі глядачів. У першому таймі кияни обіграли ветеранів Кузнецовська — 2:1, а в другому були сильнішими за "Верес" — 1:0. Щодо останнього, то це де-факто була команда "Славія", яка майже наполовину складена з екс-"вересівців".
Втім, головним результатом матчу став не рахунок у суддівському протоколі, а зібрані 47730 грн. Ці гроші, які вболівальники заплатили за квитки (30 грн. кожен), підуть на потреби місцевого батальйону "Горинь", що нині воює на Донбасі.
Володимир Безсонов, ветеран "Динамо":
— Дякую за теплий прийом. Востаннє я тут був ще у 90-х, коли був стадіон, а команда грала у вищій лізі. Але мова не про це. Головною є акція за єдність України, яка триває вже п'ятнадцятий матч. Нині кожна людина має зрозуміти, що просто сидіти і дивитися на ті події, що відбуваються в державі, неправильно. Необхідно допомагати хто чим може. Ми можемо допомогти своєю грою, збираючи гроші українській армії. У нас ще попереду багато таких матчів. І впевнений, що настане час, коли ми і в Криму зіграємо.
Анатолій Дем'яненко, ветеран "Динамо":
— Раніше ми разом захищали честь СРСР, а зараз брати пішли проти нас. Треба боротися до кінця, щоб зберегти єдність України. Ніхто не повинен залишатися осторонь. Сьогодні ми граємо за тих хлопців, які на передовій і яким там дуже важко.
