Якщо у містах у військові комісаріати під час другої хвилі мобілізації не з'являється близько половини тих, кому надіслали повістку, то в селах — відсотків 20, здебільшого ті, хто поїхав на заробітки. Як триває третя хвиля мобілізації — військові ще не кажуть.
Раніше у кожному жеку була посадова особа, яка вела облік військовозобов'язаних і знала, де хто працює і проживає. Зараз багато будинків обслуговують ОСББ, і ніхто в них цим обліком не займається. У селі сільський голова зазвичай знає усіх мешканців на своїй території, а керівник ОСББ — навряд.
— Нашим хлопцям ховатися ніде, бо в селищі чи у маленькому селі усі знають, де хто живе і куди поїхав, тож повістку до хати все одно принесуть, — розповіла мешканка Мізоча Здолбунівського району. — Навіть якщо хлопець іде в армію з власної волі, матері все одно плачуть. У селі повістка не застане хіба заробітчан, бо їх справді нема вдома.
Навіть тим, хто отримав повістку, але визнаний комісією непридатним до військової служби за станом здоров'я, на найближчі півроку дають відстрочку. Якщо ж цілком здоровий військовозобов'язаний перебуває на відпочинку за кордоном або у відрядженні, він повинен надіслати у військкомат телеграму.
Обов'язок розносити повістки у Рівному частково покладено на працівників житлово-комунальних підприємств та на листонош.
— Ми обслуговуємо вулиці Льонокомбінатівську, Фабричну, Мельника, Шухевича, Черняка, Гагаріна, Волинської Дивізії, — розповідає майстер дільниці ЖКП "Перспективне" Лариса Герасимчук. - У вівторок ми з півсотні повісток рознесли. Чоловіки реагують по-різному: хтось мовчки бере і розписується, а хтось бере, але важко зітхає. Повістку ми маємо вручати особисто в руки кожному. Погроз чи прокльонів на свою адресу я ніколи не чула.
Дехто гадає, якщо не відчинить двері й не візьме повістку, то й не зобов'язаний іти у військкомат. Прокурор із нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Ростислав Пошивак застерігає, що за неявку до військкомату для перевірки стану здоров'я чи особистих даних загрожує штраф, а ухилення від призову карається як дезертирство — позбавленням волі на строк від двох до п'яти років. Станом на кінець липня у провадженні перебуває 11 таких кримінальних справ.
