Українські та турецькі науковці в Острозькій академії обговорили спільні філософські традиції

1390 0

Ми у соцмережах:

Українські та турецькі науковці в Острозькій академії обговорили спільні філософські традиції

Інтелектуальну спадщину філософів України та Туреччини обговорювали під час наукового семінару «Духовні виміри сучасного світу: від Григорія Сковороди до Саїда Нурсі».

Острозька академія Ініціаторами дискусії стали науковці Центру ісламознавчих досліджень Національного університету «Острозька академія» та Стамбульська наукова і культурна фундація. Учасниками стали українські гуманітаристи з Острога та Львова, а також науковці зі Стамбулу. Григорія Сковороду традиційно вважають найвидатнішим українським філософом. Його ідеї «сродної праці», емотивізму, свободу від мирських благ знайшли втілення у численних художніх текстах, філософських розвідках. Окремі зразки його поезій вивчаються в шкільній програмі з української літератури. Чи не найцитованішим віршем мислителя є "Пісня" 10 поетичної збірки «Сад божественних пісень».

Всякому мiсту звичай, права, Всяка тримає свiй ум голова, Всякому серцю любов своя є, Всякому горлу до смаку своє…
Бадіуззаман Саїд Нурсі – популярний турецький філософ, богослов, автор коментаря до Корану – «Рісале-і Нур». Стилістика його текстів помітно відрізняється від класичних філософських праць своєю художньою формою. Саїд Нурсі використовує розлогу афористику, наповнює текст значною кількістю порівнянь, обов’язково супроводжує його шанобливим звертанням до аудиторії. Така манера письма турецького філософа дозволяє говорити про спільність його традиції вислову із поетичними текстами Григорія Сковороди. Іншу паралель дослідники визначають на рівні тематики. Адже обидва філософи багато пишуть про духовний світ людини, доброчесність, важливість інтелектуального росту, сприймають світ як гармонійне творіння вищої сили. Острозька академія Як зазначає модератор семінару, сходознавець Михайло Якубович, спільні українсько-турецькі наукові проекти дозволяють вітчизняним науковцям долучитися до світової наукової спадщини. - Нині у Туреччині виходить друком чимало індексованих гуманітарних часописів, чим Україна похвалитися не може. Між тим, філософські традиції, незважаючи на релігійні відмінності, мають спільну тематику, яку варто доносити до широкої аудиторії, - розповідає дослідник.
Вікторія НАЗАРУК.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також